Ольга КОСОВА
У рамках проєкту «Шукай», завдяки якому на фасадах будівель з’являються мініатюрні символи Києва, відкрилися одразу п’ять нових бронзових скульптурок. Всі вони присвячені маловідомим столичним меценатам, які вкладали кошти у розвиток міста і подарували столиці багато красивих будівель.
Спонсором встановлення серії мініскульптур став благодійний фонд «Zagoriy Foundation». На етапі планування проєкту організатори не змогли обрати лише одну постать серед благодійників, адже Київ — це місто, побудоване меценатами. Саме тому вирішили увічнити у бронзі одразу шість осіб. персон.
Микола Бунге кілька разів був ректором Університету святого Володимира, а у 1880-х роках очолював міністерство фінансів Російської імперії. Він провів анкетування серед студентів, зрозумів, що багато з них живуть у скруті, і тому почав запроваджувати стипендії, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок та підтримку дітей-сиріт. Свої статки він заповів Уніерситету.
Після смерті мецената його колишні студенти зібралися разом і звели Київське міське початкове училище імені Бунге. Саме на його фасаді й встановили мініскульптурку. На ній Бунге тримає ту саму анкету для студентів.
Адреса: вулиця Липська, 18/5; Державна судова адміністрація.
Катерина і Григорій Ґалаґани заснували у 1871 році приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали — Колегія Павла Ґалаґана.
За своєю організацією Колегія була подібна до британських коледжів: вихованці мали повний пансіон, навчалися тут, відпочивали і готувалися до вступу до університету. При цьому заклад не отримував державного фінансування, головні витрати брала на себе родина засновників. Тепер на будівлі, де розташовувалася Колегія, можна побачити їх скульптурку.
Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 11; Національний музей літератури України.
Ще одну скульптуру встановили на будівлі, де колись розміщувалась квартира і офіси підприємств купця Давида Марголіна. На початку XX століття він був одним із найщедріших меценатів Києва. Найбільше він жертвував на освіту, будував школи і церкви, опікувався Трухановим островом, а також інвестував кошти у міський водопровід, систему освітлення та трамвайну лінію.
Д.Марголін розвивав київське пароплавство і утримував пароплавну пристань, тому в руці скульптурки мецената пароплав.
Адреса: вулиця Ольгинська 2/1.
Купець та філантроп Михайло Дегтярьов давав гроші на допомогу бідним: фінансував богадільню для старих і немічних, будинок вдів, лікарню для чорноробів та стипендії студентам. Хоча за життя він вважався не найщедрішим із меценатів, проте після його смерті виявилось, що він заповів Києву 4,5 мільйони рублів. За них організували богадільню для 500 осіб і притулок для старших дітей на Лук’янівці.
У 1882 році за кошти М.Дегтярьова побудували Будинок купецьких зборів, який нині є Колонною залою імені Миколи Лисенка. На фасаді філармонії й розміщена скульптурка Михайла Дегтярьова. У руці меценат тримає підкову, адже його бізнес був пов’язаний із виробництвом залізо-скоб’яних виробів.
Адреса: вулиця Володимирський узвіз; Національна філармонія України.
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/58704/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:
Ділові люди старого Києва / [упоряд. В. Лисенко]. — Київ : [Б.в.], 2011. — 93 с. : іл.
М. Бунге: сучасний дискурс / За ред. В. Д. Базилевича. — Київ : Знання, 2005. — 698 с. : портр.
Статті з періодичних видань:
Про М. Х. Бунге – вченого-економіста, педагога, мецената.
Про цей навчальний заклад знає не так багато киян, а з-поза меж столиці України то, мабуть, не знає ніхто. Хоч у ньому півтора століття тому був зосереджений центр формування еліти нації – академіків, юристів, лінгвістів, лікарів, перекладачів, письменників. Мова про колегію Павла Ґалаґана.
В статті йдеться про Давида Семеновича Марголіна – мільйонера, комерційного радника, мецената.