«Історія України – це не лише політика,
це культура, мова, мислення, те, що ми є як народ»
М. Попович
Мирослав Володимирович Попович (12.04.1930-10.02.2018) – відомий український філософ і гуманіст, академік, педагог, громадсько-політичний діяч України, чия громадська позиція була консолідуючим чинником, за життя отримав статус одного з моральних авторитетів нації. Мирослав Попович був філософом за покликанням, саме за первинним значенням цього слова, тобто – мудрецем, із яким радились всі: політики, громадські діячі та пересічні громадяни.
Народився в 1930 р. в м. Житомирі в родині вчителів. Вищу освіту здобув на філософському факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету вчителював на Тернопільщині. Починаючи з 1956 року вся його професійна наукова діяльність пов’язана з Інститутом філософії ім. Г. С. Сковороди, в якому він захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата (1960) і доктора філософських наук (1966). Його було обрано членом-кореспондентом (1992) і академіком (2003) НАН України. У 2002 р. очолив Інститут філософії імені Г. Сковороди НАН України. Головний редактор журналу «Філософська думка», президент Філософського товариства України, товариства «Україна – Франція». Був одним із засновників громадської організації «Першого грудня».
Творчий доробок М. Поповича відомий науковцям багатьох країн світу. Він є автором понад 400 наукових робіт. Вагомий внесок М. Поповича й у відродження української державності. На початку 1990-х років він став одним із головних ідеологів демократичних реформ в Україні, виступаючи за незалежність та суверенність держави. Його громадська діяльність була спрямована на захист прав і свобод громадян, а також на розвиток української культури і національної свідомості. У 1989 р. він очолив один з осередків Народного Руху України. Мріяв про Україну, як демократичну європейську державу. Активно підтримував революційні події 2013-2014 років. Російську агресію, яка розпочалась 2014 року чітко окреслив як війну за цінності, а не за матеріальні ресурси.
За свою наукову та громадську діяльність Мирослав Попович був удостоєний численних державних нагород: Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за книгу «Нарис історії культури України» (2001), кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня (2005), нагороджений орденом Почесного легіону (Франція), за вагомий внесок у наукові дослідження отримав «Золоту медаль» НАН України, орден «За інтелектуальну відвагу», «Золоту медаль» Міністерства культури Республіки Вірменія, лауреат премії «Людина року-2003» в номінації «Вчений року». Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». За визначні заслуги перед Україною, Указом Президента України М. Поповича було нагороджено Орденом Свободи (посмертно).
Життя Мирослава Поповича було спрямоване на досягнення порозуміння між людьми і злагоди в суспільстві. Без його творчого внеску не можна уявити сучасну філософію та громадсько-політичне життя.
Рекомендуємо до перегляду тематичний огляд літератури «МИРОСЛАВ ПОПОВИЧ: ФІЛОСОФ І ГРОМАДЯНИН», який ознайомить вас із життям та світоглядом визнаного українського філософа та допоможе глибше зрозуміти питання моралі, цінностей, суспільства, світобудови. Запрошуємо до читання! Електронний каталог Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.