Міжнародний день прав людини

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засновано 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Cаме в цей день 10 грудня в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. Цим видатним документом в історії людства закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

Крім основних прав людини, Декларація перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній та культурній сферах. Вона перекладена  375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Вона складається з 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інститути міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів.

На цьому документі прав людини ґрунтується значна кількість міжнародних договорів з прав людини, які мають обов’язковий характер та є частиною національного законодавства України.

В Україні щороку на честь проголошення Загальної декларації прав людини проводиться Всеукраїнський тиждень права.  Ініціатором проекту стала Координаційна рада молодих юристів України при Міністерстві юстиції України. Тоді ж ініціативу молодого покоління правників підтримав Президент України, видавши Указ від 8 грудня 2008 року № 1149 «Про Всеукраїнський тиждень права».

Після повномасштабного російського вторгнення Україна офіційно повідомила про відступ від зобов’язань за Європейською конвенцією прав людини та Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Зокрема, це надає державі повноваження встановити додаткові обов’язки щодо військової служби, обмеження щодо права на приватність, свободу релігії та вираження поглядів, права на мирні зібрання, права на ефективні засоби правового захисту, права власності, права на освіту та свободу пересувань. Тому Україна тимчасово не виконуватиме деякі зобов’язання, і це не становитиме порушення міжнародних договорів.

Та основоположні права людини і громадянина не повинні підлягати обмеженню навіть у період дії воєнного стану. Адже без їх забезпечення і гарантування неможливим є існування людини і держави у правовому демократичному полі. Зараз як ніколи суспільство має згуртуватися для досягнення спільної мети – захисту прав людини та створення сприятливих та безпечних умов життя в усьому світі.

Інтернет-ресурси: