Олекса Новаківський – видатний український живописець і педагог. Його творчість – ціла епоха в розвитку національного українського живопису. Цей митець перебував у епіцентрі культурного життя заходу України й Галичини зокрема. На його творчості позначився переламний етап кінця XIX – початку XX століття, коли художники прагнули до максимального вираження, експресії, філософського аналізу складних життєвих явищ.
2 травня постать Олекси Новаківського у прямому етері обговорювали художники Анатолій Горовий та Володимир Іванишин. Під час бесіди транслювалися ілюстранції картин митця.
У творчості Олекси Новаківського поєдналися одеська та краківська художні школи, що пізніше втілилися у львівському модернізмі.
Олекса Харлампійович народився 14 березня 1872 року в невеличкому селі Слободо-Ободівка Подільської губернії (нині Вінницька область) у сім’ї лісника, який працював у маєтку польських аристократів.
У 1900-му Новаківський замешкав у селі Могила поблизу Кракова. Грошей на окреме помешкання він не мав, тому знімав кімнатку в будинку однієї вдови, яка жила з дочкою.
Тут Олекса шукав натхнення для своїх картин. У його голові вже зрів сюжет для полотна пробудження України від вікового гнітючого сну для боротьби за свою незалежність. Тут його осяяла думка, що це буда постать молодої дівчини, навіть дівчинки. Йому в око впала донька удовиці. Дівчинці було 13, для художника вона стала тим самим символом пробудження. Новаківський бачив її на своєму полотні оголеною, але для тодішніх часів у католицькій Польщі це було справжнім абсурдом. Тому звісно, що мати не дозволила писати свою дитину в такому вигляді. Попри відмову художник не їде із села, а продовжує створювати шедеври, щоправда, на іншу тематику. Пізніше митець таки одружується з дівчиною та вкладає її образ у численні картини.
Стилістика Новаківського не підпорядковується якомусь одному напряму. Він пройшов скрізь кілька течій: академізм, модерн, експресіонізм. В кінці життя Новаківський виробив власну неповторну манеру, побудовану на поєднанні фактур, кольорів та філософських роздумів. Кожний твір – це зматеріалізоване переживання, що розкриває почуття щирості автора. Мистецтво Новаківського відображає високі досягнення художньої культури свого часу, любов до історичного минулого, патріотичні прагнення тогочасної України.
Запрошуємо до перегляду мистецької бесіди у відеозаписі.