до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни.
11 травня 1944 року було ухвалено цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.
Анексія Криму рф у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
рф заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та не бере відповідальності за сталінські репресії та депортацію. Більше того, від окупації у 2014 році АР Крим та міста Севастополя РФ продовжила злочини тоталітарного радянського режиму та Російської імперії проти кримських татар: чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. 18 травня в Україні встановлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. За інформацією Українського інституту національно пам’яті: «У Канаді, Латвії, Литві також визнали ці дії геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами».
До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, пропонуємо добірку літератури опублікованої за останні вісім років
Абдулаєва, Г. 25 відомих кримських татар : від Кримського ханства до сьогодення / Гульнара Абдулаєва. – Харків : Фоліо, 2021. – 286 с. : іл., портр. – (Знамениті). | |
Гримич, М. Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху XX-XXI ст. / Марина Гримич. – Київ : Нора-Друк, 2023. – 432 с. : іл., портр. | |
Друга світова: роздуми через вісім десятиліть / упоряд. Ігор Винокуров ; Національний університет “Києво-Могилянська академія” ; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства ; Центр європейських гуманітарних досліджень. – Київ : Дух і Літера, 2022. – 192 с. | |
Історія Криму та кримськотатарського народу : навч. посіб. / Гульнара Бекірова [та ін.]. – Київ : [Кримська родина] : [Майстер Книг], 2020. – 200 с. : іл., портр. | |
Левкова, А. За Перекопом є земля : кримський роман / Анастасія Левкова. – Київ : Лабораторія, 2023. – 390 с. | |
Наш Крим: неросійські історії українського півострова : [збірник статей] / [упоряд. та вступ. ст. С.В. Громенко ; Укр. ін-т нац. пам’яті]. – [Київ] : [К.І.С.], [2016]. – 314 с. : фотоіл., портр., карти. | |
Цалик, С. М. Історія Криму першої половини XX ст. Нариси : навч. посіб. : 10 клас / С. М. Цалик, О. П. Мокрогуз, О. В. Волошенюк. – Київ : Академія української преси : Центр вільної преси, 2020. – 65 с. : фотоіл., портр. |
та тематичний огляд літератури «Не стерти пам’яті народу» про депортацію кримських татар та про їх боротьбу за право жити за своїй Богом даній землі. Знайти більше про боротьбу кримських татар за свої права можна у електронному каталозі та замовити у найближчій вам бібліотеці.