Неймовірна подорож у світ стародруків та бібліотечних традицій

Учні 6-го класу однієї з київських шкіл сьогодні вперше завітали до Публічної бібліотеки імені Лесі українки (відділ краєзнавчої літератури та бібліографії) і занурилися у дивовижний світ української культурної спадщини! І уперше історія заговорила до них через літери!

Сьогодні видався день історичних збігів та відкриттів:

  • Дотик до історії: школярі познайомились з репринтами стародруків та дослідили літери, які були заборонені Петром I, відновивши зв’язок із багатою історією нашої писемності.
  • Стародавнє письмо: юні дослідники також писали свої імена стародавніми літерами, відчуваючи себе частиною великої історії.
  • Символізм тисячоліть: саме сьогодні, 4 листопада 1011 року був закладений перший камінь в будівництві Софії Київської (посилання на офіційне повідомлення Заповідника).

На стінах Софії Київської ми сьогодні в 2025-му році можемо читати тисячолітні послання (графіті), написані саме тими літерами, які вивчали сьогодні! Це доказ того, що наша писемність жила і розвивалася, попри наступні заборони впродовж сотень років та численні історичні випробування. Саме ці літери використовувала наша княгиня Анна Ярославна, яка стала королевою Франції, що в усьому цивілізованому світі підкреслює велич української культури. Згадали дослідження В’ячеслава Корнієнка, автора багатьох книг про собор Святої Софії Київської, які також представлені в нашій бібліотеці.

Уроки про цінності та відповідальність:

  • Велика розмова. Ми говорили про важливі речі: наші культурні цінності, традиції та про те, чому це все має значення сьогодні.
  • Ключове усвідомлення. Учні разом аналізували, чому кожен з них є обличчям своєї родини, свого міста, своєї країни. Це потужний урок особистої відповідальності та гордості за своє походження!

Подарунок із серцем і історією – кульмінацію нашої зустрічі став щемливий момент: учні власноруч написали імена мами й тата стародавніми літерами. Це унікальний презент, що поєднує любов до родини та гордість за власну спадщину!

Дякуємо нашим шестикласникам за їхню допитливість, щирість, за те, що вони пам’ятають: діти – майбутнє, яке не лише знає своє коріння, але й продовжує його своїми знаннями та активними діями!