Одна з громадських організацій, яка в наші дні займається захистом Києва, його ландшафту та культурної спадщини має назву «Місто-Сад». І не дарма, адже колись справді Київ могло виглядати як якесь загадкове місто-сад.

Купецький сад – найбільший парк Києва тих часів у серці міста. Зараз це Маріїнський. Світлини — Галайба В. В. Из жизни губернского Киева : по материалам прессы XIX-XX вв. / В.В. Галайба. – Киев : Sкай Хорс, 2015. – 319 с.

Місто-сад – концепція ідеального міста, яку розробив англійський соціолог-утопіст Ебенізер Говард на рубежі 19-го та 20-го століть. Його ідея вплинула на розвиток містобудування у XX столітті й все ще знаходить відображення в сучасних урбаністичних концепціях.

Світлина – Широчин С. Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ : місто на теренах фортеці / Семен Широчин, Олександр Михайлик. – Київ : [Скай Хорс], 2021. – 192 с.

Місто-сад — малонаселене та малоповерхове поселення, яке поєднує в собі переваги міста та села, не наслідуючи основних недоліків того й іншого. Люди у місті-саді живуть у гармонії з природою у затишних упорядкованих районах, переважно працюють на виробництві та отримують усі необхідні блага цивілізації без стресів капіталістичного мегаполіса.Вільгельм Крістер, німецький підприємець, почав перетворювати Київ у місто-сад на початку XX століття. Він вирощував на Пріорці, місцевості Кинь-Грусть дивовижні рослини та навіть виноград. До Революції Київ був найзеленішим містом імперії, його паркові зони займали від 120 до 170 гектарів і коштували понад 13 млн рублів. Сучасники називали Київ «місто-сад» і «місто-курорт», і численні туристи захоплювалися ним.

Світлини — Широчин С. Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя. Від селищ до масивів / Семен Широчин, Олександр Михайлик ; За підтримки фонду Владислава Трубіцина “Культурні новації”. – Київ : Саміт-книга, 2021. – 310 с.

Проте через 100 років почалося масове будівництво новобудов, бізнес-центрів та закритих житлових комплексів. Забудовники намагаються забудувати деякі зелені зони, наприклад, Протасів Яр, Солом’янський парк та ту ж саму Гірку Крістера. Відстояти їх намагаються активісти за збереження архітектурної спадщини та просто комфортних зелених зон, як, наприклад, це робив Роман Ратушний.

Пропонуємо переглянути добірку книг з фонду відділу краєзнавчої літератури та бібліографії на тему київських парків, їхньої історії та сучасності.