28 грудня мистецтвознавець і поет Анатолій Горовий потішив онлайн-аудиторію мистецькою лекцією у прямому етері. Оповідь була присвячена Олександру Григоренку – поету-шістдесятнику. Йому судилося народитися у трагічний й буремний 1938 рік. З юних літ писав вірші, але хотів бути військовим. Вступив у Васильківське авіатехнічне училище під Києвом, але через кілька місяців подав рапорт на звільнення: вроджена інтелігентна натура не приймала військової муштри, казарменної одноманітності, чужомовне середовище відштовхувало його. У березні 1957 року повернувся до батьківської хати. Легко і просто писав вірші, сповнені мріями про кохання, любові до матері, до України, до друзів. Деякі відсилав до київських журналів та своїм однокласникам. Написав, зокрема, вірш про окупацію Угорщини 1956 року, де був рядок: “Піднімає прапор Імре Надь!” Його патріотично забарвлені вірші потрапили в КГБ. Засуджений 1959 р. Військовим трибуналом за «антирадянську агітацію і пропаганду» до 6 років позбавлення волі. Анатолій Горовий розповів, що після звільнення Олександр Григоренко листувався з Миколою Сомом. Під час купання у Дніпрі Олександр Григоренко безслідно зник. Пошуки не дали результатів. Селом пішли чутки, що він сховався, щоб утекти за кордон. Кагебісти почали допитувати людей. Та на дев`ятий день тіло спливло нижче села. Мати впізнала його…