Віталій Цезарійович Міхалевський — поет-романтик, громадський діяч, доцент Хмельницького національного університету, кандидат фізико-математичних наук (1997), член Національної спілки журналістів України (2011), член Національної спілки письменників України (2014).
Народився 3 листопада 1961 року в с. Подільське (Кам’янець-Подільський район на Хмельниччині).
Потяг до мистецтва та культури прищеплював йому батько. Перші спроби поетично пера, як розповідав В. Міхалевський, були ще в шкільні роки. Але цьому хлопець не надавав належної ваги. Тягнувся до точних наук. Після закінчення десятирічної школи в рідному селі поступив на математичний факультет Чернівецького держуніверситету, який також закінчив із відзнакою. Два роки проходив офіцерську службу в рядах Радянської армії, після якої продовжив справу батька-зв’язківця: працював інженером-програмістом, начальником відділу міського, обласного підприємства електрозв’язку. З грудня 1986 проживає у місті Хмельницькому. Зараз — заступник начальника Центру інформаційних технологій та технічного забезпечення Хмельницької філії ВАТ «Укртелеком». Одружений, має двох доньок та чотирьох онуків. Він люблячий чоловік, турботливий батько і неперевершений дідусь. Разом з дружиною Галиною Іванівною посадив сад і вже багато років будує будинок. А ще там, на природі, біля землі народжуються віршовані рядки, в яких вічна закоханість у свою рідну землю та людей.
У 1997 захистив дисертацію (кандидат фізико-математичних наук), доцент Хмельницького національного університету. Уже 15 років він працює в університеті і понад п’ять років співпрацює зі студентським літературним театром «Глорія» (на чолі з режисером — Коваль Таїсією Петрівною).
У травні 2013 року на першому Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Подільський піснецвіт-2013» В. Міхалевський заслужено виборов першу премію у розмовному жанрі. У творчій скарбниці В. Міхалевського понад двадцять дипломів. Серед його нагород красується одна не літературна — це приз міського голови у фотоконкурсі. Як розповідає поет: «Один інтерес, який переважає — це фотографія». Фотографією В. Міхалевський займається понад сорок років, ще з шостого класу школи.
У 2002 році на вечорі презентації свого поетичного первістка «Я жду весну», перший концертний виступ В. Міхалевського увінчався першою премією від директора Хмельницької філії ВАТ «Укртелеком». Це спонукало В. Міхалевського до написання ліричних віршів, які побачили світ у газетах «Подільський кур’єр» і «Проскурів». Згодом друкувався і в літературних альманахах «Творче поділля. Ювілей» (2003) та «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (2004, 2005, 2006), міжнародному журналі «Склянка часу (Zeitglas)» (2003–2006). У 2014 році став членом Національної спілки письменників України, а також є членом Національної спілки журналістів України (2011).
В. Міхалевський автор збірок «Я жду весну» (2003), «Крапелина вина, або Уроки української» (2005), «Година пік, або Твір на власну тему» (2006), «Місце під сонцем» (2006), «Невиправний романтик, або Як я провів літо» (2011), «Соло на трубі» (аудіозбірка, 2011), «Перші черешні» (2012), «Яблука райські» (2013), «Цукерково-букетні вірші» (2015).
Збірка «Я жду весну» вийшла у світ у 41-шу річницю автора, тому і вміщено у ній 41 вірш. До свого 50-річчя видав збірку «Невиправний романтик, або Як я провів літо» (2011).
Один із заходів з участю Віталія Міхалевського відбувся у бібліотеці 10 грудня 2019 року.