Петро Мойсейович Перебийніс народився 6 червня 1937 року в селі Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області. Український поет, журналіст, громадський діяч.
Закінчив Шаргородський сільськогосподарський технікум (навчався у 1952—1956 роках), здобув фах агрономарільника. У 1959—1965 роках навчався на факультеті журналістики Львівського університету.
Від червня 1961 до червня 1962 року працюва в заступником редактора, редактором районної газети «Прапор комунізму» (місто Калинівка Вінницької області).
Від червня 1962 до квітня 1964 року — кореспондент, заступник відповідального секретаря редакції газети «Вінницька правда».
Від квітня 1964 до грудня 1966 року — відповідальний секретар, заступник редактора зональної газети ЦК ЛКСМУ «Комсомольське плем’я» (Вінниця).
Від грудня 1966 до лютого 1970 — редактор обласної газети «Ровесник» (Тернопіль).
Від лютого 1970 до листопада 1973 року — інструктор, заступник завідувача відділу — завідувач сектору преси ЦК ЛКСМУ.
Від листопада 1973 до жовтня 1974 року — заступник головного редактора журналу «Дніпро».
Від жовтня 1974 до січня 1979 року — інструктор сектору художньої літератури відділу культури ЦК КПУ.
Від січня 1979 до квітня 1980 року — головний редактор Державного видавництва художньої літератури «Дніпро».
Від квітня 1980 до листопада 1981 року — головний редактор газети «Літературна Україна».
Від листопада 1981 до січня 1886 року — на творчій роботі.
Від січня 1986 до червня 2000 року — головний редактор журналу «Київ».
Від червня 2000 до листопада 2003 року — на творчій роботі.
Від листопада 2003 року — головний редактор газети «Літературна Україна».
Член Центральної ревізійної комісії Спілки письменників СРСР (червень 1986 — серпень 1991 рр.), секретар правління Спілки письменників України (червень 1987 — травень 1991 рр.), депутат Київської міської ради народних депутатів (у 1986—1990 роках). Голова журі щорічного Всеукраїнського літературного конкурсу школярів «Вірю в майбутнє твоє, Україно!» (з 1999 року).
Член президії Національної спілки письменників України, член Національної ради Конгресу української інтелігенції.
Автор збірок поезій:
«Червоний акорд» (1971),
«Високі райдуги» (1973),
«Передчуття дороги» (1975),
«Ранкові сурми» (1976),
«Гроно вогню» (1977),
«Червоний колір» (1977),
«Небо твоє і земля» (1979),
«Майдан революції» (1980),
«Світловий рік» (1982),
«Третя спроба» (1983),
«Калиновый костер» (1984),
«Пісня пам’яті» (1984),
«Присягаю Дніпром!» (1985),
«Срібне весілля» (1986),
«Дар Вітчизни» (1987),
«Точний час» (1990),
«На світанку роси» (1996),
«Княжа Лука» (1999),
«Чотири вежі» (у двох томах, 2004),
«Калинова пісня» (2004, співавтор з М. Сафоновим),
«Пшеничний годинник» (2005),
«Музыка грозы» (2007). Авторизований переклад російською — Володимир Родіонов.
«Цивілізація дерев» (2011).
Автор п’єси «Коридор, або Червоний морок» (1995).
Член Національної спілки журналістів України з 1962 року, Національної спілки письменників України з 1973 року.
Один із заходів з участю поета відбувся у бібліотеці 07 червня 2017 року.