Публічні бібліотеки України під час війни: дослідження зі США

Ірен Лопатовська, професорка Інституту Пратта (США) минулого року звернулася до директорки Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольги Романюк щодо її згоди поділитися досвідом роботи бібліотеки під час повномасштабного вторгнення росії, а також допомогти сформувати групу із ще 11 загальнодоступних бібліотек в різних регіонах України, щоб дослідити поточний стан їх діяльності. Керівники бібліотек відповіли на 8 запитань, серед яких описали типові послуги/програми до повномасштабної війни, які інноваційні програми були започатковані під час війни, які з них мають успіх, які ні, і чому, що потрібно бібліотекам зараз, який вид підтримки був би корисним…

Учасники поділилися історіями про стійкість своїх інституцій у задоволенні потреб окремих осіб, громад і нації. В результаті дослідження показало, що на базовому індивідуальному рівні українські бібліотеки пропонують своїм користувачам програми безпеки, притулки, інформаційну та емоційну підтримку для задоволення психологічних, фізіологічних, інформаційних потреб та потреб безпеки. Вони підтримують індивідуальні прагнення до комунікації, людського спілкування, об’єднуючи зацікавлених сторін і пропонуючи безпечні місця для зборів, волонтерства, навчання та розвитку. Українські бібліотеки підтримують індивідуальну ідентичність і почуття культурної та національної приналежності шляхом деколонізації бібліотек від російської пропаганди, просування європейських цінностей і національної гордості. Українські публічні бібліотеки демонструють високу пристосованість до потреб своїх відвідувачів і громад у воєнний час.

Пропонуючи безпечні місця для отримання інформаційної, освітньої, соціальної та емоційної підтримки та об’єднуючи спільноти під національними ідеалами, бібліотеки, які брали участь у цьому дослідженні, а також результати попередніх досліджень спонукали дослідників вибудувати структуру бібліотечних послуг, яких потребують користувачі. Хоча ієрархія ґрунтується на даних українських бібліотек, дослідники переконані, що всі бібліотеки задовольняють запропоновані три рівні індивідуальних потреб. Програми інформаційної грамотності та професійного розвитку, довідкові служби та безпечні «треті місця» — усе це приклади того, як бібліотеки по всьому світу задовольняють основні потреби своїх відвідувачів. Пропонуючи фізичні та цифрові простори, програми та події, які об’єднують людей за віком, інтересами і потребами, бібліотеки задовольняють потреби людей в приналежності до спільнот, турботі та підтримці.

Колекції та послуги публічних бібліотек у багатьох країнах просувають національні ідеї та демократичні цінності, борючись із цензурою та дезінформацією, підтримуючи свободи та права кожного на самовизначення. Запропоновану ієрархію можна використати як лінзу для розуміння цінності публічних бібліотек для окремих осіб, спільнот і націй, а також для допомоги бібліотекам у їх ініціативах стратегічного планування (наприклад, шляхом розробки програм, просторів і колекцій, які задовольняють усі рівні потреб користувачів, від основних фізіологічних, психологічних та інформаційних до спільноти та культурної/національної ідентичності).

З перших днів російсько-української війни міжнародна підтримка українських бібліотек була неоціненною (Anghelescu, 2022; Kosciejew, 2023). Дослідники сподіваються, що історії про стійкість 12-ти українських бібліотек, допоможуть зберегти цю підтримку, продовжуватимуть надихати бібліотекарів в інших країнах і створять додаткові теоретичні розробки для розширення концептуального розуміння практики та цінності публічної бібліотеки.

Прочитати публікації мовою оригіналу можна за цими покликаннями:

https://drive.google.com/…/1NY0Dhh73I8yqjV5hCfb…/view…

https://drive.google.com/…/1xvLyf37xbdT7TsR…/view…