Музей “Київська Фортеця” святкує свій золотий ювілей

Тетяна АСАДЧЕВА

Нинішній рік є ювілейним для Національного історико-архітектурного музею «Київська Фортеця». У якості правонаступника музею «Косий капонір» заклад днями урочисто відзначив 50-річчя відновлення своєї роботи.

Діяльність музею розпочалася ще у 30-х роках XX століття, проте була нетривалою. У роки сталінського терору майже весь склад та наукові співробітники стали жертвами репресій, уникнути страти змогла лише директорка закладу, яка відбула тривалий строк покарання. Фонди музею відійшли до Київського обласного музею революції, який згодом об’єднався з Історичним музеєм.

Відкриття відновленого «Історико-революційного та архітектурного музею «Косий капонір»» відбулося 24 вересня 1971 року в якості філії Державного Історичного музею УРСР. Тоді ж, окрім матеріалів, присвячених революційним подіям радянських часів, в експозиції вперше були представлені документи про будівництво Київської фортеці та про перетворення «Косого капоніру» на військово-політичну в’язницю у 1860-х роках ХІХ століття, що діяла до 1917 року. За свідченнями істориків, заклад відзначався особливо суворим режимом, завдяки чому одержав назву «Київський Шлісельбург».

На початку своєї роботи на балансі музею було лише приміщення «Косого капоніру», решта території знаходилася у занедбаному стані. В архівах музею зберігаються старі світлини, де на площі біля музею замість нинішньої охайної бруківки землі майже по коліна, а довкола — хащі.

За словами нинішньої директорки музею Оксани Новікої-Вигран, коли вона прийшла на роботу до закладу у 1997 році, то музей справляв досить гнітюче враження: не було світла, води та опалення. На щастя, за кілька років почалася реставрація та музеєфікація Госпітального укріплення, до якого належить «Косий капонір».

Колектив музею прагнув відродити унікальну історичну пам’ятку, тому власноруч докладав чимало зусиль для відновлення приміщення музею та прилеглої території: часто доводилося працювати до пізньої ночі, а для деяких робіт, зокрема викорчовування залишків дерев, на допомогу приходили курсанти.

Нова сторінка в історії закладу розпочалася 3 травня 2007 року. Указом Президента України Віктора Ющенка Історико-архітектурній пам’ятці-музею «Київська фортеця» було надано статус Національного, а сам музей отримав назву «Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця»».

За 14 років роботи у музеї сталося багато позитивних змін: значно розширилася та оновилася експозиція та фонди музею. Нині НІАМ «Київська фортеця» — знаний туристичний об’єкт столиці, який включає експозиції «Фортифікація на теренах України», «Історії використання споруд Київської фортеці» та експозицію під відкритим небом з оборонними валами, фортечною стіною та капонірами.

Кілька років тому музей виготовив і розмістив на більшості предметів у експозиціях QR-коди, на території пам’ятки встановлені вказівники, для людей з особливими потребами зроблені пандуси та кнопка виклику екскурсоводів. Окрім інформаційних стендів іноземними мовами, для людей з вадами зору у приміщеннях музею «Київська фортеця» облаштовані також спеціальні написи шрифтом Брайля.

Виставкові зали та архітектурні комплекси «Київської фортеці» мають чудову акустику, тому це гарні місця для проведення масових заходів, концертів і вистав просто неба на території, яка охоплює кілька гектарів. У музеї часто проходять різноманітні фестивалі та презентації.

Музей є важливим туристичним об’єктом столиці. Впродовж останніх років кількість відвідувачів зростає. І не лише кияни, але і гості столиці та іноземці прагнуть побачити, як виглядає одна із найбільших земляних фортець Європи.

НІАМ «Київська фортеця» знаходиться за адресою: вулиця Госпітальна, 24а (вхід з бульвару Лесі Українки, 12-14).

Детальну інформацію щодо переліку екскурсій та заходів музею, а також щодо вартості квитків можна дізнатися на сайті закладу.

Детальніше за посиланнямhttps://vechirniy.kyiv.ua/news/56830/

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у читальній залі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії:

Київська фортеця : колективна монографія / під заг. ред. О. Новікової-Вигран, А. В’ялець ; [худож. оформлення, упоряд., ред. та макет В.М. Гоменюк] ; Національний історико-архітектурний музей “Київська фортеця”. – Київ : Національний історико-архітектурний музей “Київська фортеця”, 2018. – 92 с. : іл.

Петров, С. С. Оборонні споруди Києва Х-ХІХ ст. у контексті історії міста і загального розвитку військово-фортифікаційної справи / Сергій Петров. – Київ : ВПК “Експрес-Поліграф”, 2012. – 447 с. : іл., портр., карти.

******************************************************************

Біла, А. Достойно пам’ятати вчинками : у “Київській фортеці” триває виставка світлин “кіборга” Руслана Боровика / Андріана Біла //  День. – 2019. – 21 лютого (№ 32). – С. 12 : фото.

Голованов О. Київська фортеця у першій половині XIX ст. //  Київська старовина. – 2005. – №1.-С.80-108.

Киркевич, В. По бульвару Леси Украинки : о Национальном историко-архитектурном заповеднике “Киевская крепость” / Виктор Киркевич //  Достопримечательности Украины. История и культура : всеукраинский независимый вневедомственный научно-популярный журнал. – 2018. – № 7-12. – С. 20-25 : фото.

Корусь, Е. Самая мирная крепость / Елена Корусь //  Антиквар. – 2014. – № 5. – С. 58-71 : фот.

Кулинич В. Киев отстативает свою крепость. Враг у ворот? : [Беседу с дир.киев.музея “Косой капонир” провел О.Бузина]. //  Киевские ведомости. – 1996. – 26 февр.-С.1,3.

Новосвітній, В. Київська фортеця та ” Мистецький арсенал” зростатимуть разом / І стануть єдиним туристичним комплексом у ” історичному намисті” столиці //  Хрещатик. – 2007. – 11 липня (№ 106). – С. 12: іл.

Стуканова, М. Від неприступності – до доступності : як Київська фортеця втілює інклюзивний проект / Марія Стуканова //  День. – 2019. – 22-23 листопада (№ 215-216). – С. 24 : фото.