До 130-річчя з дня народження Шарль де Голля.
«Все рано чи пізно починається знову.
І після того, коли мене самого вже не буде,
все, що зробив я, стане початком нового пориву »
Шарль де Голль
Шарль де Голль (Шарль Андре Жозеф Марі де Голль) – (фр.Charles André Joseph Mariede Gaulle) 22.11.1890 Лілль,Французька республіка – 9.11.1970 Коломбе-ле-Дез-Егліз,Верхня Марна,Франція)– французький державний діяч, лідер руху Супротиву і перший президент П’ятої республіки (1958–1969 рр.) Професійний військовий, генерал.
Шарль де Голль, майбутній лідер Руху Опору та президент Французької республіки, визнаний нашими сучасниками найвизначнішим французом усіх часів, народився 130 років тому, 22 листопада 1890 року в аристократичній родині.
Здобувши гарну військову освіту, Шарль де Голль з честю воював у Першу світову війну, дослужившись до капітана. Два роки на фронті, два поранення, потім третє (у грандіозній битві за Верден), його залишили на полі бою, вважаючи мертвим, але він вижив та потрапив у полон, та мав п’ять спроб утечі за два роки полону.
Між двома світовими війнами він, з одного боку, робить звичайну офіцерську кар’єру, дослужившись до полковника, з іншого боку – розмірковує, яким чином гарантувати Франції незалежність та свободу. Написав кілька книг з питань військової стратегії і тактики.
16 червня 1940 року, коли маршал Петен вів перемовини про капітуляцію, де Голль 18 червня 1940 року зі студії ВВС у Лондоні зачитує історичну промову до співвітчизників з призивом до супротиву: “Франція програла битву, але вона не програла війну! Нічого не втрачено, тому що ця війна – світова. Настане день, коли Франція поверне собі свободу і велич… Ось чому я, генерал де Голль, звертаюся до всіх французів із закликом об’єднатися навколо мене в ім’я дії, самопожертви і надії. Що б не трапилося, полум’я французького Опору не повинно згаснути, і воно не згасне”.
Він створив і очолив комітет «Вільна Франція». Урешті-решт де Голлеві та його команді вдалося подолати розкол у країні, згуртувати націю в боротьбі проти нацизму. Вдалося змусити союзників приймати його особисто та Рух Опору всерйоз і вважати Францію не переможеною жертвою Гітлера, а рівноправним учасником світової війни, великою державою. У 1940 році, коли французькі війська відступають, теоретик танкової війни стає практиком. Звання бригадного генерала він одержав за організацію двох контрударів у фланги німецьким танковим корпусам.
А коли влітку 1944 року був звільнений Париж, генерал очолює Тимчасовий уряд республіки. За півторарічне перебування на цій посаді йому вдалося, поки що тільки номінально – повернути Францію до числа великих держав та забезпечити проведення виборів до Установчих зборів.
У січні 1946 року де Голль іде у відставку з посади прем’єра, не відмовившись від політичної діяльності.
Він створює і очолює рух “Об’єднання французького народу”, головними цілями якого було ствердження вільнолюбних традицій Руху Опору, боротьба одночасно на два фронти: проти гегемоністських устремлінь США і проти загрози встановлення комуністичної диктатури.
6 травня 1953 року генерал розпускає свою партію: крок, на який здатен не кожен політик. П’ять років по тому генерал проводить за роботою над воєнними мемуарами і над обдумуванням долі держави. Його висновок однозначний: “Наша країна перед лицем інших країн повинна прагнути до великих цілей і ні перед чим не схилятися, бо в останньому випадку вона може опинитися у смертельній небезпеці”. Ця небезпека нависла над Францією у 1958 році: тривала колоніальна війна в Алжирі, відсутність дієздатного уряду, політичний хаос, тяжка економічна криза.
21 грудня 1958 року генерала де Голля обирають президентом Французької республіки.
Він встановив жорсткий контроль за армією, а потім надав незалежність майже всім французьким колоніям, в тому числі й Алжиру. П’ятнадцять замахів на життя президента Франції – такою була відповідь “ультра”.
Проте рішучості щодо ліквідації колоніальної імперії він не втратив: “Немає нічого дивного в тому, що відчуваєш ностальгію за імперією, – зазначав де Голль.
Так само можна сумувати за м’якістю світла, яке колись випромінювали лампи на олії, за колишньою розкішшю вітрильного флоту, за чарівною, але вже неіснуючою можливістю проїхатися в запряженому кіньми екіпажі. Але ж не буває успішної політики, що йде врозріз із реальністю”. Це слова справді мудрого державного діяча, який дбає про країну і виходить із певних принципів – на відміну від політиканів, котрі дбають лише про майбутні вибори, популістів за визначенням і кон’юнктурників за покликанням.
Десятиліття президентства де Голля – це час, коли Франції вдалося вийти із глибокої економічної кризи, ствердити себе як повноправного суб’єкта великої політики та замінити невдячну роль колонізатора на місію визнаного лідера франкофонної спільноти вільних націй. Це був час конституювання сучасної французької моделі демократії.
Ще багато цікавого, а саме, про найбільш видатні діяння та виняткові лідерські якості генерала, самобутність політики засновника і президента П’ятої Республіки, ви дізнаєтесь, коли замовити літературу для читання в нашій бібліотеці!
Сипко, Б. Де Голль. Великие личности в истории / Богдана Сипко ; [пер. Л. Шийки]. – Харьков : Клуб Семейного Досуга, 2020. – 381 с. : ил., портр.
Людина дії перед викликом бездіяльності. Французький офіцер, якого крива історії піднесла на вершину світової політики. За часів Другої світової саме він довів, що Франція не здалася, що вона готова боротися до останнього. Шарль де Голль – генерал, який став символом залізної волі та свободи! Друга світова війна, німецька окупація і рух Опору, звільнення і післявоєнний устрій, створення двох Французьких Республік – Четвертої та П’ятої і крах колоніальної імперії. На сторінках цієї книги вся історія життя Шарля де Голля, дивовижного воєначальника і людини.
Скляренко, В. М. Загадки истории. Французская империя и республика / В. М. Скляренко, И. А. Рудычева, М. А. Панкова. – Харьков : Фолио, 2017. – 378 с.
Історія існування французької колоніальної імперії налічує без малого шість століть. Її зародження почалося ще за часів короля Франциска I (1494-1547), а розпад завершився за часів нинішньої, П’ятої республіки. І цей величезний період, насичений війнами і революціями, рясніє численними загадками і таємницями. Про таємні причини всіх цих подій і розповідає наша книга.
Голль, Ш. де Военные мемуары. Единство 1942-1944 :
[пер. с фр.] / Шарль де Голль. – Москва : АСТ : Астрель,
2003. – 815 с.
Другий том “Військових мемуарів” Шарля де Голля присвячений військовим і політичним подіям 1942-1944 рр.
У мемуарах де Голль малює політичну ситуацію в Європі і європейських колоніях, мету дипломатії союзників по антигітлерівській коаліції, зміни військової ситуаці і її вплив на політичні відносини європейських країн, яке відіграв “корінний перелом” у війні, а також про роль, яку стали грати США в таборі союзників.
Голль, Ш. де Мемуары надежд : Обновление 1958-1962. Усилия 1962… /пер. с фр.– Москва : Прогресс, 2000.– 340 с.
У книзі описано п’ятирічний період перебування президента Франції Шарля де Голля при владі. Це були роки боротьби проти застою, за створення Республіки. Перед читачем де Голль постане як видатний політичний діяч, який домігся, щоб Франція зайняла гідне місце в Європі і світі.