Сучасна українська література з кожним роком стає все більш розвиненою та захопливою. Нові майстри слова орієнтуються на нестандартні сюжети, життєстверджуючих персонажів та карколомні пригоди.
До когорти молодих українських авторів можна сміливо віднести і Артема Чеха (справжнє прізвище Артем Олександрович Чередник).
Артем народився 1985 року у місті Черкаси. Паралельно із навчанням у середній школі здобував музичну освіту по класу фортепіано, гітари та сопілки, яку і отримав у 1999 році. Також відвідував заняття із вокалу та займався хореографією. Вісім років грав у театрі. Улюбленою справою Артема у школі було читання. Спочатку він надавав перевагу таким письменникам як Нестайко та Трублаїні, потім Набокову, Достоєвському, Чехову та Кундері.
Після закінчення середньої школи в 2002 році, переїхав до Києва, де вступив до Державної Академії Керівних Кадрів Культури і Мистецтв України на спеціальність «соціологія». Жодного дня Артем не працював за фахом, але натомість він набув безцінний життєвий досвід в роботі актором Черкаського драматичного театру, продавцем, промоутером, охоронцем, копірайтером, художником модел-мейкінґ департаменту.
Саме в цей період юнак робить перші кроки в літературі, однак не публікує твори та не подає їх до участі в конкурсах. У 2008 році вирішив поїхати до Чернігівщини та спробувати себе на сільськогосподарських роботах, однак незабаром повертається до столиці.
З 12-ти років почав писати вірші, мріяв бути знаменитим і дуже відомим. Потім виявилося, що вірші виходять так собі. Вирішив спробувати писати прозу.
До лав письменників Артем Чех потрапив випадково. Коли він написав перший роман, його друг, без відома власника твору, відправив рукопис на конкурс. Цей твір автор писав лише для себе і в ньому він виписав шматок зі свого власного життя, де досхочу познущався із життів своїх друзів, знайомих та рідних. Несподівано роман «Цього ви не знайдете в Яндексі» здобув перемогу на всеукраїнському конкурсі «Міський молодіжний роман» у 2007 році.
З травня 2015 по липень 2016 року письменник змінює перо на автомат і вирушає захищати Батьківщину. Воює в зоні АТО в 9-му мотопіхотному батальйоні.
Лауреат Літературної премії імені М. В. Гоголя за книжку «Точка нуль». Автор 9 прозових та нон-фікшн книжок. Головний редактор проєктів «94 дні. Євромайдан очима ТСН» та «Війна очима ТСН».
У 2019 році Польський інститут у Києві вручив А. Чеху літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за роман «Район «Д».
Того ж року став фіналістом премії Ришарда Капусцінського за збірку есеїв «Точка нуль».
Художні твори Артема Чеха вирізняються різними жанровими напрямками та стилістичними засобами: це і філософські мотиви, і сюрреалістичні сюжети, і літературні експерименти з елементами автобіографічності.
Кожен твір автора має свою індивідуальність та багатогранність і ні в якому разі не схожий на інші творчі доробки письменника. Його твори є нібито експериментом, в якому присутній індивідуальний світ, а також вміщені різноманітні жанри літератури, небезпечні та ризиковані сюжети.
Шукайте книги А. Чеха в електронному каталозі.
Читайте українських авторів!
Чех, А. Цього ви не знайдете в Яндексі : [роман] / Артем Чех. – Харків : Фоліо, 2007. – 219 с.
Книга привертає увагу читача не тільки безумовною відвертістю (в сучасній літературі це не диво!), але й неприхованим інтересом і неочікуваним, принаймні в такі молоді літа, співчуттям до людини. І саме цього, погодьтесь, ви не знайдете в Яндексі.
Чех, А. Точка нуль : збірка есеїв / Артем Чех. – Харків : Віват, 2018. –
222 с. : портр.
Ця книжка виходить у люди після тривалої паузи в літературній творчості Артема Чеха. Мобілізований у п’ятій черзі, письменник пробув 10 місяців на передовій, і тепер він без пафосу й надмірного натуралізму, зі здоровою самоіронією та відвертістю створює образ сучасного українського військового – не глибоко травмованого невдаху, розчавленого обставинами, не ідеалізованого безстрашного епічного воїна, а героя нашого часу.
Чех, А. Район “Д” : [збірка оповідань] / Артем Чех. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2019. – 319 с. : іл.
«Район «Д» – збірка об’єднаних спільним часом і простором історій, з яких поступово вимальовується портрет автора на тлі «інших берегів», де минули його дитинство, отроцтво і юність. Самокритичний портрет, у якому можна розгледіти риси хуторянства і космополітизму, дріб’язковості й великодушності та ще багато чого. Водночас це груповий портрет кількох десятків більш або менш прописаних мешканців згаданого черкаського району з їхніми успішними спробами пережити несподіваний перехід від пізньорадянської до ранньонезалежної України.