Марія Матіос пише, як грається:
вільно і нестримно
А. Дімаров
Буковина… Стражденна українська земля, яка лишень за першу половину ХХ століття пережила 14 змін влади.
Тут, у селі Розтоки Путильського району Чернівецької області у звичайній сільській, але інтелігентній родині у день святого Миколая, 19 грудня 1959 року, побачила світ дівчинка. Пізніше вона стане не тільки дружиною, мамою та господинею, а й талановитою поетесою, авторкою низки визнаних прозових творів та публіцистики.
Марія Матіос – корінна гуцулка з Буковини. Поетичної мови навчалася з малих років у своїх предків. Її бабуся, із хутора Сірук Чернівецької області, розмовляла афоризмами, за це її називали Соломоном. Прадід – був письменником, але грамоти не знав. Мама майбутньої письменниці – вчителька, і саме завдяки їй дівчинка рано зрозуміла матеріальну силу слова. Любов до слова стала визначальним фактором у виборі професії. Марія Матіос після шкільної лави вирішує вступити на філологічний факультет Чернівецького державного університету. Вона пишається тим, що була серед тих, хто добивався присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» – поета Юрія Федьковича.
Закінчивши філологічний факультет, Матіос зрозуміла, що її справжнім покликанням має стати письменство. В 1992 році опублікувала новелу «Юр’яна і Довгопол», що стало достойним дебютом і визначило основну лінію її творчості.
Твори Марії Матіос – глибоко філософські, країноцентричні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення нашого народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов’язаних як із суспільним, так і особистим життям. Водночас більшість із них насичені еротизмом, містять у собі таємниці та загадки, написані вишуканою народною мовою.
Так, Матіос – буковинка, тож більшість її книг – про гуцулів та чернівецькі села. А щодо стилю, то пише ця авторка влучно, різко, боляче – по-своєму. Милозвучні описи Буковини, села і людей з використанням діалектів надають книгам особливості. Письменниця вдало описує характери людей, вчинки, а особливості поведінки героїв дозволяють бачити світ зсередини. Марія Матіос має свій стиль і вміє зачепити словом найтендітніші струни душі.
Сім поетичних збірок знайшли свого вдячного читача не тільки в Україні, а й за її межами. Це «З трави і листя», «Жіночий аркан у саду нетерпіння» та інші.
Перші вірші стала писати у віці 15 років. Її вірші давно стали приємним феноменом. Марія Матіос – насамперед лірик, про що б вона не писала. Вона безмежно закохана в свій рідний край і виголошує таке своє почування. Кращі вірші поетеси тримаються на міцній основі народної мови, перейняті фольклорними мотивами. У багатьох, на перший погляд, пейзажних віршах є щось більше, аніж живописання природи – в них «олюднення» природи і усвідомлення людини як її частки. У доробку поетеси багато віршів про кохання, які за своїм морально-етичним потенціалом несуть і соціальне навантаження. В них «звичайна жінка з маленьким сентиментом у душі» піднімається до жінки, що є «найсуспільніша з усіх людей».
Марія Василівна – переможниця різноманітних літературних премій. Вона володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005). Роман визнаний однією з книг, яка найбільше вплинула на українців. У 2007 році стала володаркою Гран-прі та першого місця конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки». 2008 року перемогла у конкурсі «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство – Сучасна українська проза» за роман «Москалиця; Мама Мариця – дружина Христофора Колумба». У 2009 році отримала державну нагороду – диплом першого ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку за книгу «Москалиця. Мама Маріца – дружина Христофора Колумба».
Нові твори Марії Матіос з надзвичайною швидкістю захоплюють у свій полон читачів. Серед них – довгоочікуваний роман «Букова земля», який був виданий у 2019 році. Роман став масштабним, епічним художнім твором, який базується на історичних джерелах. Книга досить складна для сприйняття, проте досить легко написана, тому читається на одному диханні.
Марія Матіос отримала некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «гранд-дамою української літератури». Твори письменниці перекладені багатьма мовами народів світу.
Підбиваючи дуже загальні підсумки високомайстерної творчості, яка з такою насолодою проникає до нашої свідомості, бажаємо Марії Матіос подальших новаторських творчих успіхів і унікальних звершень у нашій літературі, бути завше любленою читацькою авдиторією.
Шукайте книги М. Матіос на полицях, користуючись електронним каталогом бібліотеки.
Матіос, М. Букова Земля : роман-панорама завдовжки у 225 років / Марія Матіос. – [Київ] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2019]. – 928 с.
«Букова земля» – це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року.
Матіос, М. Солодка Даруся : драма на три життя / Марія Матіос. –
Львів : Піраміда, 2007. – 188 с.
Це – українська історія 30-х-70-х років минулого століття в її буковинському і галицькому ареалах. І, як завжди, – майже хірургічне проникнення у психологію і дії персонажів. «Драма на три життя», як визначила жанр «Солодкої Дарусі» сама письменниця, – моральне застереження-забобон про те, що історія і кожна окрема людина за всіх часів і режимів пов’язані однією пуповиною, а гріх і його спокута – явища майже осяжні, матеріальні. Це вражаюча, приголомшлива розповідь про безпощадні жорна історії, невитравлюване людське зло і незнищенне добро водночас, про природну толерантність людей різної крові і націй у часи історичних катаклізмів та про незбагненні пристрасті маленького людського серця.
Матіос, М. Приватний щоденник. Майдан. Війна … / Марія Матіос. – Львів : ПІРАМІДА, 2015. – 356 с.
«Приватний щоденник», мабуть, найочікуваніша книжка Марії Матіос, якою відома українська письменниця «загартовує правдою» про ексклюзивні події Майдану та триваючої війни, учасником чи свідком яких вона була. Це свого роду хроніка, що починається з кінця 2013-го і до середини літа 2015-го року. І крізь цю призму письменниця дуже зворушливо і дуже чуттєво описує маленькі історії українських родин, життя яких болючими втратами та глибокими ранами назавжди змінив Майдан… змінила війна… А ще – свої історії «про конкретні битви за життя дуже конкретних людей».