1
0 березня, коли всі українці згадують про Тараса Шевченка і відзначають 160 роковини його смерті, на сторінці бібліотеки відбулася онлайн-лекція «Сонце правди Шевченкового слова». Спікером виступила києвознавець та екскурсовод Тетяна Нечай, модерувала подію Богдана Гайворонська.
Лекція присвячена пам’ятному знакові під назвою «Сонце правди Шевченкового слова» авторства львівського скульптора-модерніста Романа Петрука.
Він встановлений у 1989 році у Києві поблизу від станції метро «Дніпро», на місці, де в період перепоховання Тараса Шевченка в ніч з 19 на 20 травня 1861 року труна з його тілом переночувала в церкві Різдва Христового. Зранку 20 травня домовина була перенесена на пароплав «Кременчук», який попрямував у Канів, а далі — до Чернечої гори, місця вічного спочинку.
У «Сонця правди» є копії, встановлені в різних точках України. Перший пам’ятник — у селі Демня Львівської області, де знаходиться унікальний кар’єр видобутку вапняку. Саме з цього матеріалу зроблені всі п’ять версій «Сонця правди».
У 1989 році також був встановлений пам’ятник у селі Жуківці Київської обл. Ще один із них розташований нині на території музею Потоцьких у Львові. А п’ятий — у центрі міста Трускавець, Львівської області, спонсорований санаторієм «Карпати».
«Сонця правди» не дають спокою «злоначинающим» — їх намагалися знищити, стріляли, виколупували мідяні вставки в центрі… Але пам’ятники і досі стоять на своїх місцях, оберігаючи Шевченкове слово та нагадуючи нам про його довгий посмертний шлях із Санкт-Петербургу.
Дивіться прямий етер у записі, щоб дізнатися більше про цю унікальну сторінку історії Шевченкового Києва.