Серед стелажів із книжками, на перетині слова і тиші, у бібліотеці «Свічадо» на Святошині живе особливе місце – #MiniBib. Тут усе трохи інакше, ніж у звичних читальних залах. Тут пахне кольоровими олівцями, теплим голосом і… довірою. Саме тут пані Ольга Яремчук, психологиня та арт-терапевтка, щотижня відкриває для дітей нові світи – не тільки книжкові, а й внутрішні.
Із 2023 року бібліотека, яка завжди була притулком для уяви, стала також простором зцілення. Пані Ольга проводить заняття з казкотерапії для дітей 6–12 років. Коли діти розміщуються на м’яких кріселках і стільчиках, пані Ольга бере до рук книжку – і звичайні сторінки перетворюються на магічну подорож. Її голос веде дітей крізь страхи, образи, сором і невпевненість – до мудрості, світла, розуміння.
Вона читає виразно, з паузами, з теплом. Іноді питає: «А ти що зробив би на місці героя?» – і в цю мить дитина починає не просто слухати, а думати, відчувати, проживати. Казка перестає бути вигадкою – вона стає відповіддю на запитання, яке дитина ще не вміє сформулювати.
На таких заняттях діти не лише поповнюють словниковий запас чи навчаються бути охайними. Вони пізнають себе, спілкуються, приймають інших, намагаються знаходити вихід зі складних ситуацій. Казка тут – не втеча, а дзеркало реальності з підказками.
А ще пані Ольга проводить індивідуальні консультації, де діти малюють. У цих малюнках – танки, руїни, птахи, мама, що плаче… Війна пронизує дитячий світ, іноді мовчки, іноді криком. Але арт-терапія допомагає – малюнок стає голосом, а психолог – другом, який слухає без осуду.
Іноді й дорослі потребують тепла. Пані Ольга проводить майстер-класи з валяння вовни. Разом створюють «Пташку перемоги» — маленький символ надії. Теплий дотик до природного матеріалу, розмова, сміх, обійми – усе це дарує відчуття спокою, якого часто бракує.
У бібліотеці слово більше не просто навчальне. Воно – цілюще. Воно розчиняє страх, говорить замість дитини, будує міст між тривогою і довірою. І поруч завжди – пані Ольга. Вона не маг, не чарівниця, не педагог у традиційному сенсі. Вона – та, хто дає голос мовчазному болю, і допомагає знову відчути себе цілісним у розбитому світі.
Бо саме в таких місцях, як бібліотека, народжується не лише любов до книжок – тут відновлюється любов до життя.