На вічному шляху до Тараса
Анна Матвієнко
27 лютого ц. р. у виставковій залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України урочисто відкрили виставку архівних документів і фотоматеріалів «На вічному шляху до Тараса (1814-1861)» з нагоди 200-річчя від дня народження Кобзаря. Постать і творчість Тараса Шевченка стали основою для формування сучасної української нації, а Шевченкові рядки і нині допомагають нам в осмисленні як минулих, так і теперішніх історичних подій. Експозицію виставки було підготовлено у співпраці з архівними службами Російської Федерації, Литви, Казахстану, Польщі та інших держав світу, де зберігаються документи, пов’язані з життям і творчістю митця, а також за підтримки Національного музею імені Тараса Шевченка та Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Окрім того, експозиція містить кадри кінохроніки з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Серед експонатів виставки – запис у метричній книзі церкви Іоанна Богослова с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії про народження Тараса Шевченка, лист про його призначення вчителем малювання Київського університету Св. Володимира від 15 березня 1847 року. Особливий акцент зроблено на документах, що висвітлюють дитинство та юність Тараса, перебування у наймах, службу в Павла Енгельгардта, дорослішання. Також можна побачити експонати, пов’язані з ушануванням пам’яті Кобзаря, зокрема, з урочистостями з нагоди 50-річчя від дня смерті та 100-річчя від дня народження.
Літературна Україна. – 2014. – 6 березня (№ 10).– С. 1 : іл.
«СПАСИБІ, ХОЧ ШЕВЧЕНКА ШАНУЄМО»
Справою всього життя вважав спорудження в розпал сталінських репресій в столиці України пам’ятника Кобзарю київський градоначальник Іван Шевцов
Анатолій СІГАЛОВ
Секретарка штовхнула важкі дубові двері й мовила стомленим голосом:
– На сьогодні прийом закінчено. Можна перепочити.
Він підвівся з–за столу, пройшовся просторим кабінетом, вікна якого виходили на гомінкий Хрещатик. Потім кинув погляд на письмовий стіл і побачив блокнот, в якому конспектував розмови з людьми, їхні прохання. В його уяві одразу постали усі сьогоднішні відвідувачі…
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2425/171/
Україна молода. – 2014. – 5 берез. – С. 10.
НОВИЙ КОЖУХ ГЕНІЯ
Якою постане експозиція у відновленому Музеї Тараса Шевченка і чи справді та буде новою
Ганна ДАЦЮК
Реконструкція Національного музею Шевченка за час підготовки до свята обросла скандалами та взаємними звинуваченнями. Ціль суперечок стосовно доцільності капітального ремонту та оновлення експозиції у всіх одна – гідно відсвяткувати 200- рiччя з дня народження Тараса Григоровича. Однак про методи підготовки до свята ще з жовтня минулого року домовитись не вдавалось…
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2424/164/86194/
Україна молода. – 2014. – 4 берез. – С. 13.
НАС НАДИХАЄ ЩОСЬ ІЗ ТАЇНИ…
В Будинку художника глядачі зустрічаються з творами митців, присвяченими Великому Кобзареві
Людмила Яновська, Володимир Заїка (фото)
Зали Будинку художника зі скульптурами та картинами Всеукраїнської художньої виставки, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, можна перемістити в будь-яке минуле століття, і ніхто не помітить, що вони не звідти. Хіба що в дев’ятнадцятому ошелешили б самого Тараса Григоровича: тим, що в цих образотворчих творах так багато побачив би він себе…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/v-budinku-hudozhnika-glyadachi-zustrichayutsya-z-t/
Урядовий кур’єр. – 2014. – 1 берез. – С. 18.
75 РОКІВ ВІДКРИТТЮ ПАМ’ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ В КИЄВІ
СТОЛИЦІ УКРАЇНИ – ВЕЛИЧ ТАРАСА
ДАТА. Промовистий факт, що на знаменитому пам’ятнику 1000-річчя Росії в Новгороді планували барельєф Великого Кобзаря, проти …
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/na-chiyij-sovisti-revolyuciya/
Урядовий кур’єр. – 2014. – 1 берез. – С. 19.
«НОВЕ ЖИТТЯ БУДУЄМО, ГОЛОС КОБЗАРЯ ЧУЄМО»
Під такою назвою учні спеціалізованої школи № 316 підготували заходи, приурочені ювілею Т. Г. Шевченка
Кожне століття дає людству генія. Так і 19 ст. подарувало світові талановитого художника і поета, палкого патріота своєї землі й непохитного борця за справедливість – Т. Г. Шевченка. Тому з дитячих років і протягом всього життя ми йдемо до Шевченка, осмислюємо красу і принадність його слова. В ці дні в усіх куточках земної кулі вшановують пам’ять Тараса Григоровича Шевченка. За ініціативи й при підтримці Дарницької РДА вчителі та учні спеціалізованої школи № 316 з поглибленим вивченням української мови теж приєдналася до заходів із відзначення 200-річчя з дня народження Кобзаря…
Далі читайте тут:
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4427/art/1393442934.html
Хрещатик. – 2014. – 27 лют. – С. 9.
У КИЄВІ ВИЗНАЧИЛИ ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ
Цьогоріч на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка до Комітету було представлено близько 60-ти творів і претендентів. До “короткого” списку, тобто останнього туру, потрапили 11 претендентів на найвищу державну премію України. Минулого тижня, за результатами таємного голосування, було визначено п’ять лауреатів. Достатньої підтримки не знайшли кандидати в категоріях “Публіцистика і журналістика”, “Кінематографія” і “Народне і декоративно-прикладне мистецтво”…
Далі читайте тут:
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4427/art/1393447857.html
Хрещатик. – 2014. – 27 лют. – С. 23.
«Прозорий звук сурми і струни золоті…»
Роксана Скорульська
«Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка»…. Співи для жіночих і чоловічих голосів, дуети, тріо, квартети, хори… Титанічна праця М. В. Лисенка 1868-1911 років.
Поезія Тараса Шевченка, ніби вінок, обрамлює Лисенкову творчість. Маючи вже значні композиторські здобутки, 26-річний Микола Лисенко як Опус № 1 позначає «Заповіт» (для чоловічого хору, соло тенора і фортепіано), написаний у Лейпцигу в лютому 1868 року на замовлення О. Барвінського та львівського товариства «Просвіта». Й надалі саме від «Заповіту» визначатиме композитор весь свій творчий доробок. Хоча систематичну роботу над Шевченковими текстами починає трохи пізніше. Перший вірш, який музично проінтонував М. Лисенко, був «Туман, туман долиною». Мелодія романсу записана чорнилом майже без виправлень.
Лисенко наголошував на програмності своєї роботи з Шевченковими текстами: «Підбираючи музику до слів Кобзаря, я спеціально не обмежувався на саму лише лірику, а нарочно вибирав такі твори, де взивається народ до боротьби».
До найвищих досягнень української камерно-вокальної музики ХІХ століття належать Лисенкові твори, що будять особистісну і національну свідомість, небайдужість до долі України і людності її. Його музика допомагає емоційному сприйняттю закладених у Шевченкових віршах людських почувань, природних та побутових явищ суперечливого і мінливого життя.
Літературна Україна. – 2014. – 20 лютого (№ 8).– С. 1, 14 : іл.
ГРАФІЧНА ШЕВЧЕНКІАНА СОФІЇ КАРАФФИ-КОРБУТ
Киян знайомлять з творчістю видатної художниці
Марія КАТАЄВА
В Музеї шістдесятників триває виставка факсиміле, що присвячена 200-річчю Тараса Шевченка та 90-річчю Софії Караффи-Корбут — художниці, яка проілюструвала “Кобзар” 1967 року, створивши серію надзвичайно образних графічних робіт…
Детальніше читайте тут:
http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4424/art/1392842587.html
Хрещатик. – 2014. – 20 лют. – С. 23.
НА УРОК – ДО РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Виконавча влада Дарницького району столиці запропонувала школярам проводити ювілейні заходи в своєму приміщенні
Олег ЛИСТОПАД
Не пощастило одному з найбільших київських масивів — Харківському — з позашкільними дитячими закладами. Немає тут, наприклад, палацу дітей та юнацтва. Але, на думку керівництва району, це не привід не займатися позашкільним вихованням. Ось і нині, коли країна готується до відзначення Шевченкового ювілею, районні освітяни запланували низку заходів. А щоб було де їх проводити, голова Дарницької райдержадміністрації Сергій Вітковський запропонував використати актовий зал приміщення органу виконавчої влади…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/na-urok-do-rajderzhadministraciyi/
Урядовий кур’єр. – 2014. – 19 лют. – С. 18.
ШЕВЧЕНКІАНА ЄДНІСТЬ НАРОДУ СТАНЕ НАЙКРАШИМ ПАМ’ЯТНИКОМ КОБЗАРЕВІ
Ювілей Тараса Шевченка розглядається як дата національного примирення наших співвітчизників
Катерина МАЦЕГОРА
Спільне засідання Громадської гуманітарної ради та Координаційної ради з питань підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Шевченка скидалося на своєрідне підбиття підсумків. Аналізував роботу посадовців усіх рівнів у регіонах, пов’язану з іменем Кобзаря, Президент Віктор Янукович. Критиці нікого не піддав, одначе нагадав, що збереження спадщини українського поета, художника і мислителя для нащадків є одним із найважливіших завдань нинішнього покоління українців…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/yednist-narodu-stane-najkrashim-pamyatnikom-kobzar/
Урядовий кур’єр. – 2014. – 15 лют. – С. 2.
Чотири спогади про Кобзаря : до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка
Стаття містить спогади про Т. Г. Шевченко. Згадують історик і генеалог, близький знайомий – О. М. Лазаревський, педагог і громадсько-культурний діяч, співорганізатор похорону Тараса Шевченка в Україні і промовець над домовиною в Києві – М. К. Чалий, російський генерал, топограф, який був у добрих стосунках із Тарасом Шевченком – К. І. Герн, російський художник-медальєр, який разом навчався із Шевченком в Академії мистецтв – Ф. П. Пономарьов.
Дніпро. – 2014. – № 1. – С. 94-103.
Тарас Шевченко як знакова постать у полілозі національних культур
Мацько Л.
В статті представлено передусім змістом, духом і образністю його поетичну, малярську та епістолярну творчість, високістю й незламністю морального духу у стражденній життєвій долі та роль Т. Шевченка у становленні української нації.
Дивослово. – 2014. – № 2. – С. 19-24.
В ГОЛОСІЄВІ ТРИВАЮТЬ ЗАХОДИ
З НАГОДИ 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
В Голосіївському районі тривають заходи з нагоди ювілею великого Кобзаря. Так, 12 лютого в Будинку культури “Конча-Заспа” відбувся літературно-пісенний вечір аматорських творчих колективів і молодих поетів “Магія українського поетичного слова та української пісні”. З 24 лютого по 1 березня в школах району проходитиме літературно-музичний тиждень “Шевченківські дні”. 26 лютого в Будинку дитячої та юнацької творчості району відбудеться районний конкурс читців поезії Т. Г. Шевченка “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”.
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4420/art/1392235191.html
Хрещатик. – 2014. – 13 лют. – С. 8.
КИЕВСКИЙ МУЗЕЙ ШЕВЧЕНКО ГОТОВ НА 90%
Открытие запланировано на 9 марта
Александр Марущак
Реконструкция Нацмузея Тараса Шевченко в Киеве подходит к завершению, и уже 9 марта, в 200-тый день рождения Кобзаря, его откроют для посетителей…
Далі читайте тут:
http://kiev.segodnya.ua/kwheretogo/kievskiy-muzey-shevchenko-gotov-na-90-494705.html
Сегодня. – 2014. – 10 февр. – С. 8.
ШЕВЧЕНКО ОЧИМА ДІТЕЙ
Нещодавно у фойє та актовій залі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відкрито виставку творчих робіт талановитих дітей навчальних закладів району. Виставка присвячена відзначенню 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4416/art/1391631522.htm
Хрещатик. – 2014. – 6 лют. – С. 8.
“МОДЕРНОВА ЕСТЕТИКА ШЕВЧЕНКА ЗНАЧНО ВИПЕРЕДИЛА СВІЙ ЧАС”
Лекцією “Шевченко у XXI столітті: спроба перезавантаження” письменниці і літературознавця Оксани Забужко минулого тижня розпочався курс “Історія літератури в авторах і текстах”, організований “Культурним проектом”. В його рамках живі класики української літератури розповідають про своїх улюблених авторів. “Хрещатик” пропонує вашій увазі фрагменти з лекції.
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4416/art/1391635925.html
Україна молода. – 2014. – 6 лют. – С. 10;
Хрещатик. – 2014. – 6 лют. – С. 23.
Шевченкіана Івана Їжакевича
Джулай Д.
Іван Їжакевич – живописець, графік, народний художник України народився в Черкаській області у сім’ї селян. Через брак коштів батьки не могли дати своїм дітям навіть початкової освіти. Але Івана, який з дитинства любив малювати, надихав приклад Тараса Шевченка, що вибився із кріпаків у академіки. Іван самотужки навчився читати і писати, а в десятирічному віці попрямував до Києва – вчитися на художника. Далі – Лаврська іконописна майстерня, Київська рисувальна школа М. Мурашка, Петербурзька академія мистецтв. Протягом життя невтомний митець створив близько 2000 робіт, із них майже 200 – за життям і творчістю Тараса Шевченка. На виставці, що 18 січня ц.р. відкрилася в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка, представлено автопортрет І. Їжакевича, його ілюстрації до творів Кобзаря – «Катерина», «Перебендя», «Гайдамаки», «Мені тринадцятий минало», картини «Шевченко в майстерні Ширяєва», «Кріпаків міняють на собак» тощо. У 1939 році за ілюстрації до «Кобзаря» Т. Шевченка художник отримав державну премію СРСР, у 1951 – удостоєний звання народного художника України. Павло Тичина писав про шевченкіану художника: «У Вас є те, чого нема у інших. Так відчути геніального Шевченка ніхто не може…»
Літературна Україна. – 2014.– 6 лютого (№ 6). – С. 16 : іл.
«ПОДАРУЮ ВАМ ЙОГО СПРАВЖНЬОГО»
НА ЧАСІ. Поцінований в усьому мистецькому світі проект пам’ятника геніального скульптора Івана Кавалерідзе для Дубна чекає на втілення
Інна НАГОРНА, Інна ОМЕЛЯНЧУК
Серед робіт відомого українського скульптора Івана Кавалерідзе чи не найдосконаліший проект пам’ятника Т. Шевченкові для Дубна. Втім, про нього мало відомо навіть у колі фахівців. Бо коток радянської дійсності прочовгав по ньому, як і по долі самого митця. Однак роки української незалежності та наявні у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному матеріали дають змогу воскресити істину. …То було влітку 1941-го. У скверику навпроти…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ivan-kavaleridze-podaruyu-vam-spravzhnogo-shevchen/
Урядовий кур’єр. – 2014. – 5 лют. – С. 18.
Шевченко в Решетилівці
Чернов А.
1837 року в Петербурзі Шевченко познайомився з художником – уродженцем Решетилівки Тимофієм Головнею. Мабуть, Тимофій Головня і розповів Шевченку про свою прекрасну малу батьківщину. Коли Шевченко втілював задум щодо створення альбому «Мальовнича Україна», він ніяк не міг обминути її своєю увагою. Влітку 1845 року Тарас Шевченко разом із Лук’яновичем зупинявся в Решетилівці на шляху до Полтави. Пробув він тут недовго – два-три дні. Доказом того, що він тут був, стали два малюнки, власноруч підписані художником – «В Решетилівці», датовані 7 та 9 липня 1845 року. В Решетилівці Кобзар познайомився з Петром Шимковим, братом декабриста Івана Шимкова. Доля декабриста, члена Товариства з’єднаних слов’ян, засланого на каторжні роботи до Сибіру, зацікавила поета. Він відвідав батька Івана та Петра Шимкових – Федора Андрійовича в селі Міхнівка. Перебуваючи в Решетилівці, Шевченко міг зупинитися у Петра Шимкова. Але дослідники біографії поета вважають, що він, найімовірніше, гостював в маєтку Олександра Попова, у якого була розкішна бібліотека. Перекази про відвідання Шевченком маєтку Попова існують давно. Петро Ротач наводить версію, записану 1938 року в Решетилівці, за якою поет гостював у Попова два тижні й під час цього перебування створив такі малюнки, як «На сінокосі», «Косар у степу» та інші. Про ці картини багато розповідали решетилівчани, але де вони поділись – невідомо. З ліквідацією кріпацтва багата маєтність Попова занепала, а згодом перейшла в інші руки. З новим поколінням решетилівчан і вона загубилась, канула у вічність. Решетилівський край увійшов в історію української духовності насамперед як визначний центр народних промислів – вишивки та килимарства, що своєю дивовижною красою дивують весь світ. Решетилівці пишаються й тим, що з їхнім краєм пов’язані долі п’ятьох лауреатів Шевченківської премії – художників Л. Товстухи, Н. Бабенко, килимарниць Д. Єфремової та Г. Бондарець, письменника О. Дмитренка. 1967 року Великому Кобзареві встановили пам’ятники в Решетилівці та ще в одному селі – Лимані Другому. Іменем поета названі вулиця в райцентрі й районний Будинок культури.
Літературна Україна. – 2014. – 30 січня (№ 5). – С. 5 : іл.
НА РАДІО СТАРТУВАВ ПРОЕКТ «ТВІЙ ШЕВЧЕНКО»
Розпочато проект «Твій Шевченко», присвячений 200-літтю від дня народження Кобзаря, в ході якого протягом 100 днів на «Радіо – Ера ФМ» прозвучать 200 творів Тараса Шевченка. Акція має на меті залучити якомога більше молодих людей до вивчення літературної спадщини поета. У проекті візмуть участь діти – зокрема, переможці конкурсу знавці української мови ім. Петра Яцика та учасникі конкурсів читців. До акції також долучили лауреатів Шевченківської премії.
Культура і життя. – 2014. – 24 січ. – С. 2.
ПАМ” ЯТНИК, ЯКИЙ ЩЕ ПОВСТАНЕ
Нагорна І.
Стаття присвячена маловідомій сторінці творчості відомого скульптора
І. П. Кавалерідзе. Одним з найдосконаліших творів митця був «Проект пам’ятника Т. Г. Шевченку для Дубна». Матеріали, що знаходяться у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному допомогли відновити сторінки минулого…У розпалі літа 1941 року війна вже котилася Україною. У сквері біля дубенського замку стояли троє чоловіків: двоє молодших і один старший. То були очільники новоствореної Дубенської округи – Олексій Сацюк і Авенір Коломієць та кінорежисер Іван Кавалерідзе, який зі своєю знімальною групою вертався до Києва. Молоді люди говорили про те, як то було б доладно, коли б саме тут стояв пам’ятник Тарасові Шевченку. Відтоді і запала думка у скульптора створити пам’ятник для Дубна. Майстер напружено працював і наприкінці 1942 – на початку 1943 року проект пам’ятника був готовий. Але тоді вже говорили переважно не музи, а гармати. Та й взагалі навіщо був потрібен окупантам геніальний Поет в інтерпретації геніального Скульптора? Після визволення Дубна стало не до пам’ятників – в центрі міста спорудили шибеницю для українських повстанців. І. П. Кавалерідзе пропонує готовий «дубенський» проект пам’ятника Т. Шевченку для Хрещатика в Києві. Але скульптор перебував в опалі і проект вибув з конкурсу. На багатьох виставках було представлено проект, але вже як самостійний твір. З часом виникла думка про встановлення пам’ятника Кобзареві у Ленінграді. Ішов час. «Проект пам’ятника для Ленінграда», як охрестили твір після київського погрому, обходили мовчанкою керівники міста на Неві. Таким чином, знаний і високо поцінований в усьому мистецькому світі проект пам’ятника Т. Шевченку для Дубна (із пізнішим зазначенням: «для Ленінграда») і досі чекає свого втілення. Як і сімдесят років тому, йому не знаходиться куточка на землі.
Літературна Україна. – 2014. – 16 січня (№ 3). – С. 10 : фото.
ШЛЯХАМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
2014 рік особливий для української культури перш за все завдяки визначному ювілеєві – 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Згадуючи поета і художника напередодні цього свята, ми можемо уявити віхи його життєвого шляху на нашій землі, які пов’язані з долею Кобзаря. Мальовничі Моринці, Керилівка (нині Шевченкове), Березова Рудка на Полтавщині, Пріорка в Києві – усі ці та інші місця несуть на собі відбиток постаті, значення якої для українців неможливо переоцінити.
Літературна Україна. – 2014. – 2-9 січня (№1-2). – С. 2, 5, 9, 16, 18 : фото.
ОБРАЗ КОБЗАРЯ В МИСТЕЦТВІ
В Києві тривають виставки, присвячені життю і творчості Шевченка
У столичному Будинку художника відкрито Всеукраїнську виставку мистецтва історичного жанру “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”, центральна частина експозиції якої присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4408/art/1390421419.html
Хрещатик. – 2014. – 23 січ. – С. 23.
“ТАРАСОВІ ДЖЕРЕЛА”
Столичні школи розпочали святкувати ювілей Кобзаря
Столичні заклади освіти уже розпочали святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Так, днями у всіх шкільних бібліотеках відкрилися тематичні виставки “Тарасові джерела”. На урочистий захід до одного зі столичних освітніх закладів завітала директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Оксана Добровольська…
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4408/art/1390427561.html
Хрещатик. – 2014. – 23 січ. – С. 3.
ПАТРІАРХ ЗА ЗАВІСОЮ ПИЛУ
Пропаганда на імені Шевченка: тоді – на плівці, тепер – за вікном
Ганна ДАЦЮК
Старі плівки, до яких торкнутися можна хіба в рукавицях, а переглянути під пильним наглядом архівіста, ожили на великому екрані. Як Шевченка прославляли 1918 року, за часів, коли його поетичні рядки не могла вхопити беззвукова камера? Як святкували його день народження за Хрущова чи Сталіна? Чи користались іменем патріарха задля прославляння «світлих ідеалів комунізму»? У столичному Будинку кіно на екрані, в рази більшому за монітор відеокімнати архіву, днями показали цикл документальної шевченкохроніки з 1918–го по 1964 роки….
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2401/164/85431/
Україна молода. – 2014. – 22 січ. – С. 12.
А ЩО, ЯКБИ ШЕВЧЕНКО…
Люди схильні переоцінювати вплив обставин і недооцінювати опір обставинам
Євген Сверстюк
Ми схильні вірити, що в житті людини немає випадкового. Що доля проявляється через випадок. Ми віримо в покликання…Коли йдеться про великих людей, то їх призначення здається очевидним. Усі сприятливі і несприятливі умови допомагають реалізувати їх місію…А тим часом саме долю великих, особливо…
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/profile/ievgen-sverstyuk
День. – 2014. – 10-11 січ. – С. 14.
ДО ЮВІЛЕЮ КОБЗАРЯ
Киїі готується до святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Григорій Мельничук
У березні увесь світ відзначатиме ювілей Великого Кобзаря – 2014й ЮНЕСКО оголосило роком Тараса Шевченка.
В Україні основні події з цієї нагоди відбудуться у Каневі (Черкаська область) та у Києві, де Тарас Шевченко не раз бував. Департамент культури КМДА підготував велику програму святкування знаменної дати, головною ж подією року має стати відкриття оновленого музею видатного поета на бульварі, названому його ім’ям. Увагу приділено й іншим об’єктам міста, що носять ім’я Великого Кобзаря, наймасштабнішим після музею має стати відновлення огорожі ботанічного саду ім. О. Фоміна, що виходить безпосередньо на бульвар Тараса Шевченка…
Далі читайте тут:
http://www.eveningkiev.com/ua/19081/art/1389854907.html
Вечірній Київ. – 2014. – 16 січ. – С. 3.
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4405/art/1389902599.html
Хрещатик. – 2014. – 17 січ. – С. 1.
САМАЯ ПОПУЛЯРНАЯ ПАРА УКРАИНСКОЙ
ВИКИПЕДИИ – РОКСОЛАНА И ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Сегодня знаменитая электронная энциклопедия празднует день рождения: она была создана 15 января 2001 года.
Ольга ШЕСТАКОВА
Ну что бы мы без нее делали?! После поиска “Гугл” это, пожалуй, самое важное изобретение для всех любопытных, желающих расширить кругозор или просто победить в споре. К тому же, страшно подумать, сколько школьников и студентов, если не аспирантов, обязаны ей своими работами!
Кажется, Википедия была всегда. Хотя англоязычной “Вики” до очередной круглой даты еще далеко, ей исполнилось всего 13 лет. А вот украинский раздел энциклопедии 30 января отпразднует как раз таки юбилей: 10 лет с момента создания!…
Наиболее читаемые статьи в нашем разделе энциклопедии в 2013 году
1. Шевченко Тарас Григорович 583 735
2. Україна 507 686
3. Величне століття. Роксолана 431 846
4. Роксолана 257 563
5. Львів 242 451
6. Леся Українка 234 340
7. Франко Іван Якович 209 554
8. Київська Русь 208 174
9. Київ 204 162
10. Дзідзьо (гурт) 199 206
11. Друга світова війна 190 553
12. Голодомор в Україні 1932-1933 178 518
13. Європейський cоюз 174 060
14. Костенко Ліна Василівна 153 914
15. Німеччина 152 883
Далі читайте тут:
http://kp.ua/daily/150114/433110/
Комсомольская правда в Украине. – 15 янв. – С. 16.
“І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, Й СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ”
Центральна бібліотека імені Тараса Шевченка для дітей проведе низку тематичних заходів до ювілею Кобзаря
Оксана Зарецька
Київ продовжує підготовку до відзначення 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка. Різноманітні заходи цілий рік, який Указом Президента України проголошений роком Великого Кобзаря, триватимуть у всіх культурних та мистецьких закладах столиці. Не виняток і Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка, де до ювілею підготували цікаві виставки, майстер-класи та вистави….
Далі читайте тут:
http://kreschatic.kiev.ua/ua/4403/art/1389727139.html
Хрещатик. – 2014. – 15 січ. – С.1.
ЗНАЙОМИЙ І НЕЗНАЙОМИЙ КОБЗАР
Олександр Биструшкін підготував аудіоальбом «Тарас Шевченко. Поеми та вибрані твори», що з 19 січня можна буде почути на сайті газети «День»!
Поліщук Т.
«…Коли надумав цю роботу, то планував записати лише поеми Кобзаря, але, занурившися в надзвичайні тексти нашого класика, зрозумів, що обійти його вірші не зможу, тому до диска увійшли й вибрані твори. Вважаю, що дуже цікава вийшла і музична добірка, — звучать фрагменти творів класиків і наших сучасників: Лисенка, Бортнянського, Рахманінова, Лятошинського, Римського-Корсакова, Станковича, Леонтовича, Сильвестрова, Шнітке, Губаренка, Скорульського, Губи, Людкевича, Стеценка, Ківи та інших. Це не зображувальна музика, ці твори інтонаційно підкреслюють і акцентують високу поезію Шевченка».
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/znayomiy-i-neznaniy-kobzar
День. – 2014. – 14 січня. – С. 11.
СТАВКИ ЗРОСТАЮТЬ
Янукович удвічі збільшив розмір Шевченківської премії – до півмільйона гривень. А Шевченківський комітет оприлюднив «короткий» список претендентів на лаври
Ольга ЖУК
Незважаючи на економічну кризу, Президент Янукович доручив уряду вдвічі, порівняно з минулим роком, збільшити розмір головної мистецької премії держави. Отже, у 2014–му, на 200–річчя Тараса Шевченка, лауреатам дадуть по 520 тисяч. Сума немала, а це означає, що й боротьба за звання мусить бути більш жорстока…
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2395/164/
Україна молода. – 2014. – 10-11 січ. – С. 19.
В КИЕВЕ ВЫСАДЯТ ЭТНОЦВЕТНИКИ
К 200-летию Кобзаря в столице появятся клумбы под старину
Леся Кириченко
Весной столичные зеленстроевцы украсят столицу цветниками, стилизованными под времена поэта Тараса Шевченко. Озеленение запланировано специально к празднованию 200-летия Кобзаря 9 марта.
ЭТНОЦВЕТНИКИ. Дизайнеры КП «Киевзеленстрой» разработали несколько вариантов клумб. Первый – комбинированный. На одном участке будут высажены многолетники и декоративные злаки мискантус и овсяница. Их листва в зависимости от времени года меняет цвет от желтого до бордового и коричневого, поэтому клумба будет привлекательной на протяжении всего года. Еще один вариант цветника, над которым работают зеленстроевцы – клумба в стиле кантри, при создании которой будут использовать исконно украинские растения – декоративный подсолнух, барвинок, ирисы, мальвы, бархатцы, ипомея, незабудки. «Подбирая перечень растений для этноцветников, мы акцентировали внимание не только на том, что они всегда произрастали в Украине, но и на периоде их цветения. Незабудки распускаются в мае, чернобривцы начинают цвести с июля, а вот мальвы будут радовать горожан с середины лета до сентября. А декоративными подсолнухами можно будет любоваться до поздней осени», – рассказали «Сегодня» в КП «Киевзеленстрой»…
Далі читайте тут:
http://kiev.segodnya.ua/kwheretogo/kievskie-parki-ukrasyat-etnocvetnikami-487782.html
Сегодня. – 2014. – 11 янв. – С. 7.
КАК В КИЕВЕ БУДУТ ПРАЗДНОВАТЬ 200-летие ШЕВЧЕНКО
В столице состоится 24-й Международный фестиваль
Во время расширенного аппаратного совещания в Киевской городской государственной администрации презентовали план мероприятий по празднованию 200-летия со дня рождения Т.Г.Шевченко.
«Указом президента Украины 2014 год объявлен в Украине годом Тараса Шевченко. Подготовка к 200-летнему юбилею Кобзаря началась и продолжается в течение нескольких последних лет. И в 2014 году мы посвятим свою работу должному празднованию этой знаменательной даты. Мы подготовили план мероприятий, в котором весомое место занимают события художественного и культурно-образовательного направления », – заявила первый заместитель директора Департамента культуры Валентина Линовицкая.
Она отметила, что в период празднования юбилея учебные заведения города уделяют этому вопросу особое внимание, ведь изучение творчества Великого Кобзаря имеет важное значение в воспитании современного подрастающего поколения. Именно поэтому в городском плане празднования 200-летнего юбилея Тараса Шевченко предусмотрено большое количество мероприятий для детей и молодежи.
Также в рамках программы празднования 200-летия со дня рождения гения в столице состоится 24-й Международный фестиваль «Музыкальные премьеры сезона», приуроченный к памятной дате.
Среди тематических мероприятий, которые будут проходить в городе, запланированы фольклорно-художественный праздник, Фестиваль детских хоровых коллективов «Детское певческое поле «Тарасова песня», Художественный проект «Шевченковские этюды», Городской конкурс-выставка «Тарасовыми путями», посвященный творчеству Кобзаря…
Далі читайте тут:
http://kiev.segodnya.ua/kpower/kak-v-kieve-budut-prazdnovat-200-letie-shevchenko-488047.html
«ПОГЛЯД КРІЗЬ ЧАС»
У Києві представили Шевченківський портал, над яким працювали близько тисячі науковців
Вадим Лубчак
В Інституті літератури імені Т. Шевченка НАН України днями представили унікальний за своєю функцією та контентом інтернет-портал, присвячений Тарасу Шевченку «Погляд крізь час». За словами керівника проекту, президента Малої академії наук України Станіслава ДОВГОГО, невдовзі будь-який користувач мережі на одному сайті зможе знайти все (чи принаймні майже все) про Кобзаря у сучасній мультимедійній формі. Масштаби – дійсно вражають.
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/poglyad-kriz-chas
День. – 2013. – 27-28 груд. – С. 18.
А ЩО, ЯКБИ ШЕВЧЕНКО…
Євген Сверстюк
Ми схильні вірити, що в житті людини немає випадкового. Що доля проявляється через випадок. Ми віримо в покликання… Коли йдеться про великих людей, то їхнє призначення здається очевидним. Усі сприятливі і несприятливі умови допомагають реалізувати їхню місію. І тут кортить погратися в уявні сюжети, щоб побачити поета з іншої перспективи, щоб гостріше відчути його опір оточенню. Справді, що, якби не викупили Тараса з кріпацтва?
Що чекало Шевченка, якби не врятували його і не вирвали з казарми? Люди схильні переоцінювати вплив обставин і недооцінювати опір обставинам. Шевченка врятувало вже те, що його доля закинула до Петербурга, де було велике зосередження української інтелігенції. Сталося так, що за два роки життя на волі Шевченко видав книжку «Кобзар» і був, попри закиди за українську мову, фактично визнаний справжнім поетом, навіть «малоросійським Бояном». В Україні ширилась слава про народного поета.
Отже, до поета «від Бога» не випадає ставити питання, яким би він був за інших обставин. Він – є. В кожну епоху деякі Шевченкові рядки здавалися застарілими. А потім знову «в людській душі возобновлялись»…
Літературна Україна. – 2013. – 19 груд. (№ 49). – С. 1, 4-5 : іл.
«РАДІО КИЇВ»: ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ ШЕВЧЕНКО
Чому Тарас Шевченко не хотів згадувати про перше кохання? Які поезії Шевченка і Пушкіна мають одну і ту саму назву? Якими мовами володів Шевченко? На ці запитання дає відповіді «Радіо Київ». У соцмережах, на сторінках проекту «Відомий і невідомий Шевченко» в рубриці «Цей день в історії» щодня з’являється один цікавий факт із життя митця, а новий тематичний тиждень відкриває таємниці його творчості, повідомляє i-іpro.kiev.ua. 22 листопада 1841 року поет написав вступ до поеми «Мар’яна-черниця» – «На пам’ять того, що давно минуло», який присвятив своїй першій коханій дівчині – Оксані Коваленко. «Радіо Київ» знаходить і майже невідомі історії з життя і творчості Кобзаря й розкриває їх на сторінках проекту. Поетичні рядки Шевченка, що лунають двічі на годину, прикрашають музичне оформлення «Радіо Київ». Також у ефірі можна почути, як щиро звучать вустами киян і гостей столиці «200 віршів до 200-річчя Шевченка». До проекту долучилися люди не лише з різних куточків України та ближнього зарубіжжя . Українські діаспори Нідерландів, Словенії, Андорри, Італії, Бразилії, Великої Британії, США та Канади також підтримують ювілейний проект до дня народження Великого Кобзаря.
Далі читайте тут:
http://www.dua.com.ua/2013/050/24.shtml
Демократична Україна. – 2013. -13 груд. – С. 24.
ТУТ ЖИВ ВЕЛИКИЙ ПОЕТ
До 85-річчя першого музею Тараса Шевченка.
Шевченко О.
У самому центрі Києва біля майдану Незалежності у маленькому провулку зберігся дивовижний острівець нашого міста середини ХІХ століття. Це дерев’яний будинок та біля нього характерний фруктовий сад із квітником, огороджений глухим парканом. У квітні 1846 року в цьому будинку оселився Тарас Шевченко з двома друзями: російським художником Михайлом Сажиним і письменником Олександром Афанасьєвим-Чужбинським. Після смерті Т. Шевченка (1861) будинок набув особливого значення, кияни зберігали пам’ять про перебування в ньому великого Кобзаря. У 1918 році будинок занесли до реєстру історичних пам’яток Києва. Професор Художнього інституту Василь Кричевський порушив клопотання про відкриття в ньому музею Тараса Шевченка. Урочисте відкриття Будинку-музею Т. Шевченка відбулося 10 листопада 1928 року. Відтоді минуло 85 років, і нині музей святкує свій день народження. До ювілею було організовано науково-практичну конференцію, у якій взяли участь наукові працівники Національного музею Т. Шевченка та співробітники його філіалу – Будинку-музею, науковці Національної академії наук України, краєзнавці та інші гості.
Літературна Україна. – 2013. – 12 груд. (№ 48). – С. 1, 5 : фото.
БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!
Чому так сталося, що Шаміль читав «Кобзар» Шевченка в Києві?
Павло Мазур
Ще зі шкільних років ми знаємо Шаміля (1798-1871) як легендарного вождя народів Кавказу, який чверть століття – з 1834 по 1859 роки – очолював збройну боротьбу за волю проти російських поневолювачів. Але є й інший, не всіма знаний Шаміль. У листопаді 1868 року прийшло в Калугу «Высочайшее соизволение о перемещении Шамиля с семейством в г. Киев и 25-го числа сего месяца он отправился на место свого нового жительства». Ось так і закинула зла доля Шаміля до золотоверхого Києва. Тут він жив у будинку №2 Кріпосницького провулку. Тут із печерських пагорбів він любив спостерігати за могутньою течією Дніпра… Тут, у Києві, Шаміль вивчив напам’ять Шевченків «Заповіт», ознайомився з іншими творами поета, закохався у нашу співочу мову, наполегливо вивчав її…
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/poshta-dnya/boritesya-poborete
День. – 2013. – 13-14 груд. – С. 13.
У СУЗІР’Ї НАЦІОНАЛЬНИХ КОЛЕКТИВІВ
5 грудня у залі Національної опери України відбулася велична імпреза – гранд-концерт «Національні колективи України – Тарасові Шевченку»
Цим концертом його організатори – Міністерство культури України та Український культурний центр – розпочали грандіозний мистецький марафон на пошану постаті Великого Кобзаря, 200-річчя від дня народження якого Україна відзначатиме наступного року. Вперше на одну сцену вийшли провідні українські національні колективи. Стрижнем вечора було Шевченкове слово. Воно звучало і у великому вокально-симфонічному жанрі (кантата «Гамалія» Мирослава Скорика), і в камерно-вокальному (солоспіви «Садок вишневий коло хати» Миколи Лисенка і «Давно те минуло» Анатолія Кос-Анатольського у виконанні заслуженої артистки України, солістки Національної опери Наталії Николаїшин і народного артиста України Фемія Мустафаєва), і в драматичному (уривок зі збірки «Доля» читала лауреат Шевченківської премії, народна артистка України Лариса Кадирова). Заключним акордом концерту стало хорове звучання Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий» на музику Дмитра Крижанівського, – у єдиному пориві з усіма учасниками концерту під орудою Анатолія Авдієвського співала і глядацька зала.
Культура і життя. – 2013. – 13 груд. – С. 6.
«ШЕВЧЕНКО І Я»
Всеукраїнська громадська організація Літературне об’єднання “Кобзар»
Оголосила конкурс української прози «Майстерня чудес-2013». Його тема «Шевченко і я». Термін прийому робіт – до 15 січня. Переможець отримає премію 1000 грн. і паперові книжки членів журі, а за друге і третє місця – електронні книжки.
Детально про конкурс можна дізнатися на сайті: http://kobzary.com.ua/?q=polozhennya-pro-konkurs-maisternya-chudes-2013
День. – 2013. – 22-23 листоп. – С. 22.
«КОБЗАР» – ФРОНТОВИК З ІМЕНЕМ ШЕВЧЕНКА – У БІЙ!
У роки Великої Вітчизняної війни слово Тараса Шевченка було тією могутньою духовною зброєю, яка вселяла віру в неминучу перемогу над ворогом. Уже в перші дні війни зазвучала на Центральному радіо з Москви мелодія на слова поета «Реве та стогне Дніпро широкий», а його «Заповіт» виконувався на різних радіохвилях як Гімн України, після, звичайно, Гімну Радянського Союзу.
Демократична Україна. – 2013. – 15 листоп. – С. 18.
ХАЙ ЖИВЕ ДРУЖБА!
У Київському палаці дітей та юнацтва завершився фестиваль дитячої творчості етносів України «Всі ми діти твої, Україно!»
Цього разу фестиваль проходи у рамках Рокуу дитячої творчості і приурочений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка. На сцені палацу – понад двісті дітей, які прибули з усіх куточків держави й представляють різні етноси. І зазвучало слово «дружба» грузинською, вірменською, грецькою, татарською, польською, словацькою, циганською мовами. Всі учасники фестивалю нагороджені дипломами лауреатів від Міністерства культури України та Ради національних товариств України.
Культура і життя. – 2013. – 15 листоп. – С. 4.
ШЕВЧЕНКО У КАДРІ
До 200–річчя поета знімуть кілька документальних картин,
але жодної ігрової
Ольга ЖУК
За задумом Державного агентства України з питань кіно, саме фільми мають стати найбільш пізнавальним і доступним для якнайширшого загалу методом популяризації Шевченка, допоможуть відкрити маловідомі сторінки його життя, символічний код поезії Тараса. Задля такої благородної справи було проведено два конкурси серед режисерів і сценаристів, переможцям обіцяно держфінансування. Проте на сьогодні так склалося, що режисери сміливо почали зйомки, але на більшість проектів гроші ще не виділено. Чи будуть у березні готові фільми про Шевченка, а якщо відзнімуть, то які саме, «УМ» довідалася у режисерів і сценаристів.
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2366/164/84174/
Україна молода. – 2013. – 13 листоп. – С. 10
ЗНЯТИ КОЖУХА З ШЕВЧЕНКА
Позняк-Хоменко Н.
Музейники і шевченкознавці радять Дмитрові Стусу не поспішати з «оновленням» експозиції Національного музею Шевченка…
До святкування 200-річчя Шевченка лишилося чотири місяці. Але досі невідомо, якою постане після реконструкції, буквальної і смислової також, одна з головних ювілейних локацій – столичний Національний музей Шевченка. Громадські слухання, які відбулися 8 листопада, здається, ще більше загострили дискусію на тему: якій бути оновленій експозиції музею. Дмитро Стус, нинішній директор музею, пообіцяв, що, окремі зауваження фахівців буде враховано і в суперечливу концепцію буде внесено корективи…
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2365/283/84139
Україна молода. -2013. -12 листоп. – С.11.
IДЕНТИФІКАЦІЯ ШЕВЧЕНКА… ЗА ПІВТОРА МІЛЬЙОНА ГРИВЕНЬ
Проект Сергія Проскурні переміг у конкурсі Держагентства з питань кіно
Анна Свєнтах
Завершився конкурс Державного агентства України з питань кіно на найкращі неігрові кінопроекти, присвячені життю і творчості Тараса Шевченка. У пітчингу (презентація кінопроекту з метою залучення інвесторів, готових фінансувати цей проект. – Авт.) переміг проект режисера Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація». Стрічка конкурувала з іще дванадцятьма документальними проектами режисерів
Олега Павлюченкова, Тараса Ткаченка, Костянтина Коновалова, Олександра Жовни, Ірени Рудіної, Валентини Шестопалової, Наталі Коростякової, Дмитра Ломачука…
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/identifikaciya-shevchenka-za-pivtora-milyona-griven
День. – 2013. – 12 листоп. – С. 2.
Перший у світі Музей Кобзаря святкуватиме ювілей
Аліса Антоненко
10 листопада у Київському літературно-меморіальному музеї Тараса Шевченка (провулок Т. Шевченка, 8А) святкуватимуть 85-річчя будинку. Дім міщанина Івана Житницького було збудовано 1835 року (тут із весни 1846-го до свого арешту — 5 квітня 1847 року — мешкав поет), ще з ХІХ століття кияни називали його «Шевченковою оселею», а 10 листопада 1928 р. тут відкрили Будинок-музей Тараса Шевченка.
Це перший у світі Музей Кобзаря! Тут можна пересвідчитися, з якою щирістю і самовідданістю створювали та розвивали експозицію різні покоління шевченкознавців, митців, громадських діячів і українських патріотів. Будинок-музей Кобзаря — легендарна скарбниця унікальних раритетів: особистих речей Тараса Григоровича, рідкісних видань, творів мистецтва класика, а також речей побуту ХІХ ст. Тільки тут можна по справжньому відчути атмосферу Шевченкового Києва.
4 листопада у приміщенні музею відбудеться Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 85-річчю Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка. А 10 листопада «Молитвою за Україну» розпочнеться свято, на яке прийдуть шанувальники творчості митця, відомі діячі літератури, культури, науки, музейні працівники. Звучатимуть вірші Кобзаря у виконанні юних киян, а мелодія старовинної фісгармонії допоможе всім присутнім відчути романтику ХІХ ст. і шевченківських часів.
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/ru/article/kultura/pervyy-v-mire-muzey-kobzarya-budet-otmechat-yubiley
День. – 2013. – 6 листоп. – С. 10.
ХОРОВА ТАРАСОВА ОСІНЬ
Масштабний XXIV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест-2013» був присвячений Великому Кобзареві, 200-річчя від дня народження якого готується святкувати Україна і вся світова спільнота. Всесвіт поезії Тараса Шевченка надихнув багатьох композиторів на створення нових хорових і вокальних творів….
Культура і життя. – 2013. – 1 листоп. – С. 6.
УКРАЇНІСТИ СВІТУ В КИЄВІ
Із 21 до 24 жовтня в Києві відбувся VIII Міжнародний конгресс україністів, приурочений до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
Око милували чепурні вишиванки, козацькі оселедці та українські рушники, звучали національні мелодії. Здається, знайомі атрибути, але відчуття, що стаєш свідком унікальної події, не покидало, адже зібралися широкі кола наукової еліти…
Культура і життя. – 2013. – 1 листоп. – С. 5.
ПОЗАКЛАСНІ ЧИТАННЯ ПРО ШЕВЧЕНКА
З нагоди 200-річчя від дня народження Кобзаря в університеті його імені студентам читають лекції про невідомі грані життя й творчості славетного поета.
Олена Тарасова
«Феномен Тараса Шевченка в культурному й гуманітарному просторі України та світу: програма факультативного курсу для гуманітарних і природничих факультетів» – так офіційно називається курс лекцій, що від початку цього навчального року до березня 2014-го читатимуть студентам Київського національного університету ім. Тараса Шевченка з нагоди ювілею великого генія українського народу…
Далі читайте тут:
http://www.eveningkiev.com/ua/19070/arub/3.html
Вечірній Київ. – 2013. – 31 жовт. – С. 25.
KOBZAR STARS: Шевченко на широких екранах
Стаття аналізує ігрові повнометражні, телевізійні та документальні фільми,пов’язані з життям і творчістю Т.Г. Шевченка. Як відзначає автор статті, «не щастить Тарасові Шевченку з кінематографом». Останньою на сьогодні ігрову стрічку про життя Тараса Шевченка було знято у 1999 році. А перед цим фільм про Кобзаря виходив аж у далекому 1964 році. Це стосується і фільмів за Шевченковими творами.
Автор розповідає про плани Держкіно України до 200-річного ювілею поета – це зйомки фільму «Толока» Михайла Іллєнка та «Таразі: Прощання з пустелею» Олександра Денисенка.
Далі автор аналізує стрічки, присвячені Кобзарю, зняті ще за радянських часів. З фільму Петра Чардиніна «Тарас Шевченко» з Бучмою в головній ролі (1927), фільмів Івана Кавалерідзе, «Сон» Ігоря Савченко (1951), «Сон» Володимира Денисенка (1964). Останнім згадується фільм Станіслава Клименка «Поет і княжна» (1999). Звертаючись до читачів, автор надіється, що «Шевченкові нарешті таки пощастить із кінематографом».
Українська культура. – 2013. – №8. – С. 58-65.
Про Тараса Шевченка в незалежній Україні
Роксана Харчук
Відомо, що слово поета-пророка, як і сама його постать, відіграє особливу роль саме в переломі моменти буття нації! Тарас Шевченко — не виняток. У XX ст. він став символом як української революції 1917-1921рр., так і періоду проголошення та становлення незалежної України. Однак, незважаючи на символічний масштаб постаті Т. Шевченка, й досі наскрізною залишається дилема, коли, з одного боку, ми трактуємо поета як виразника прагнень нації (у період соціалізму — трудящих мас), з іншого — знаємо, що зрозуміти його може тільки освічена людина. Цей парадокс свідчить про те, що у багатьох випадках маємо усе-таки справу зі спрощеним варіантом поезії Т. Шевченка, сконструйованим ідеологіями. Саме ідеології дали ужитковий, одновимірний, статичний образ поета, позбавлений глибини, з яким рішуче не погоджується чимало українців.
Проти культу Т. Шевченка в, кожусі й шапці бунтувалося ще модерністичне покоління, яке групувалося довкола часопису «Українська хата», зокрема чільний його критик Микола Євшан, котрий міряв поета європейськими мірками. Боротьбу з культом спримітивізованого Т. Шевченка підхопив Михайль Семенко: «Я палю свій «Кобзар»!» і Микола Хвильовий у романі «Вальдшнепи». Євгена Маланюка також не влаштовувала ікона «батька Тараса», тобто розуміння його як поета селянського, мужицького. Однак у часи української революції шлях Тараса Шевченка від кобзаря до національного поета став очевидним. Розуміння Шевченка — національного пророка поширювалося передусім у Галичині, згодом в еміграції на противагу культу Шевченка-революціонера, пророка соціальної революції в радянській Україні. Частина українських літераторів не приймала обидва культи через публіцистичне потрактування в них творчості митця. Саме на цьому тлі у 1920-30-х роках сформувалося наукове шевченкознавство, що почало говорити про Т. Шевченка передусім як про поета доби романтизму. Однак згодом, у часи догматичного соцреалізму, утвердилася думка про тотальну еволюцію митця до реалізму, його атеїзм, соціальний революціонізм, обстоювання інтересів найбідніших соціальних верств, зокрема наймитів, а також про ненависть до російського царизму, але в жодному разі не про критику Російської імперії з її антилюдяною системою кріпаччини, жорстокою солдатчиною й лицемірним російським православ’ям.
Здавалося, саме в часи соціалізму велич Т. Шевченка сягнула апогею. Його твори хай із купюрами, але видавалися величезними накладами, його образ увічнювали в камені й на полотнах. Насправді ж відбулася велика підлість і брехня — поета з Божої ласки, борця за свободу окремої людини й цілих народів, одного з найдошкульніших сатириків, що не боявся показати світові нехристиянське єство таких «помазаників Божих», як російські монархи, перетворили на примітивного, плакатного борця з кріпацтвом і царатом, атеїста, що закликав до кривавої помсти.
Тому закономірно, що вже на початку української Незалежності з’явилася потреба не тільки у новому, а й у неспотвореному образі Т. Шевченка. Несподіване бачення поета і його творчості запропонував американський професор Григорій Грабович у книжці «Поет як міфотворець: Семантика симвоіів у творчості Тараса Шевченка», що вийшла англійською мовою 1982 року, а в українському перекладі мала два . видання — 1991 і 1998. Ця праця викликала зацікавлення широкого кола читачів йе так через наукові новації — автор застосував поняття структурної антропології Клода Леві-Строса й символічної Віктора Тернера, що були на той час в Україні невідомими, а передусім тому, що дослідник подав Шевченків поетичний світ як символічний, кодом до розшифрування якого слугує міф. Універсальність й абсолютизація міфу в системному прочитанні поезії Т. Шевченка призвела до того, що й історіософію поета Г. Грабович звів до міфу.
Згодом цей дослідник видав також збірник есеїв «Шевченко, якого не знаємо» (2000), уперше впровадивши до українського літературознавства поняття символічної автобіографії, за якою постать поета-пророка моделюється суспільством. Праці гарвардського професора мають на меті сформувати поле для повноцінного наукового обговорення творчості Т. Шевченка без замовчування фактів і спрощення проблеми. Не останню роль у цьому відіграє також вимога ревізії усталених образів поета, а саме народницького й націоналістичного. Одначе першочергової критичної оцінки не меншою мірою потребує і соцреалістичниййого варіант. У цьому плані вже чимало зроблено, передусім щодо розвінчання зв’язків і залежності українського поета від російських соціал-демократів і несприйняття його поезії російською критикою, зокрема Віссаріоном Бєлінським.
У силовому полі ідей Григорія Грабовича написано й книжку Оксани Забужко «Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу» (1997), що мала чотири перевидання, й працю Тетяни Мейзерської «Проблеми індивідуальних міфологій: міфотворчість Т. Шевченка» (1997), що знаходиться переважно в наукому обігу. О. Забужко, як і її попередник, інтерпретує творчість Т. Шевченка як індивідуальну міфологію. Відмінність полягає в тому, що Г. Грабович, наголошує на літературності цього міфу, тоді як О. Забужко категорично відмежовує міф від літератури. Обоє авторів наразилися на гостру критику, яка не в останню чергу була викликана тим, що саме слово «міф» ототожнювалося із вигадкою України й української ідеї, відтак думка про міфотворчість Т. Шевченка розцінювалася як замах на національні святощі.
Особливо гостро проти «міфологічного прочитання» Т. Шевченка виступив Петро Іванишин у книжці «Вульгарний «неоміфологізм»: Від інтерпретації до фальсифікації Тараса Шевченка» (2001), звинувативши Г. Грабовича й О. Забужко у «денаціоналізуючій» діяльності. Однак у межах «міфологічної» концепції важко не погодитисяз думкою про те, що Т. Шевченко, за Бенедиктом Андерсоном, змоделював уявну українську спільноту, а ідея перетворення міфічної України на історичну стала сенсом життя для поколінь української інтелігенції.
У ключі нового історизму, що передбачає розуміння історії літератури як процесу, написано книжку дисидента і правозахисника Леоніда Плюща «Екзод Тараса Шевченка. Навколо «Москалевої криниці» (1986), що її в Україні було перевидано лише 2001 року. У цій праці застосовано психологічний підхід до тексту й подано новий погляд на Т. Шевченка, якого автор трактує не лише як пророка, а й як шамана.
Полемічним щодо міфологічної інтерпретації є й розуміння Шевченкової історіософії, що належить українському літературознавцю із Москви Юрію Барабанішу, який на відміну від Г. Грабовича, не відокремлює міфу від історії. Про це свідчить кілька книжок цього автора, зокрема й остання «Просторінь Шевченкового Слова. Текст — контекст, семантика — структура» (2011). Застосовуючи комплексний аналіз тексту, вдаючись до «уважного читання» і порівняльно-типологічного методу, цей дослідник показав цілісність національної свідомості Т. Шевченка й домінування у його поезії мотиву християнського прощення. Він, як і Григорій Грабович, часто вдається до порівняльно-типологічного аналізу, переважно зіставляючи творчість Тараса Шевченка із творчістю Григорія Сковороди, також із творчістю Миколи Гоголя. Проблемі «Шевченко і Гоголь» присвячено найвідомішу книжку Ю. Барабаша «Коли забуду тебе, Єрусалиме…»: Гоголь і Шевченко» (2001), що була удостоєна Шевченківської премії 2004 року.
Авторитетним, багатим у фактографічному плані є компаративістичне дослідження львівського професора Євгена Нахліка «Доля — Los — Судьба: Шевченко та українські і польські романтики» (2003), що розраховане передусім на фахового читача. Не може не викликати інтересу й «ідеологічна» книжка Василя Пахаренка «Незбагнений апостол» (1994, 2-е вид. 1999), присвячена проблемі світогляду поета.
Нове уявлення про Тараса Шевченка в незалежній Україні, починаючи з книжки «У всякого своя доля» (1989), послідовно утверджує Іван Дзюба. Найповніше творчість Т. Шевченка на широкому історичному тлі й у зв’язку із тогочасною духовною та інтелектуальною атмосферою подано у найновішій його праці «Тарас Шевченко: Життя і творчість» (2005, 2-е вид. 2008). Поєднуючи академізм із публіцистикою, вчений ревізує основні положення радянського шевченкознавства, розглядає творчість Т. Шевченка як у контексті російської літератури, так і европейського романтизму. Саме І. Дзюбі завдяки всебічному, зваженому й глибокому поглядові на творчість Т. Шевченка вдалося створити новий образ поета, що може ефективно функціонувати у вільному, демократичному суспільстві.
Як живого апостола правди, вічний дух України, того, хто любить Бога, представив Т. Шевченка дисидент і визначний публіцист Євген Сверстюк у книжці «Шевченко понад часом» (2012). Заслуга Є. Сверстюка полягає в тому, що саме він звертає увагу на одну з центральних проблем шевченкознавства — релігійність поета і християнський контекст його творчості, стверджуючи, їцо поза християнством сенсу поезії Т. Шевченка нам ніколи не зрозуміти.
Як бачимо, про Т. Шевченка протягом останніх десятиліть писали багато й у різному ключі. Це свідчить про його актуальність. Усі названі праці руйнують стандартний образ Шевченка-борця, запрограмований як лівою, так і правою ідеологією. Автори натомість пропонують українському суспільству новий образ Тараса Шевченка — поета, творчість якого має безліч інтерпретацій, тому є фактично невичерпною; митця, якого ще належно не оцінено, вільного інтелектуала, естета європейського рівня, що попри драматичні колізії власної «щербатої» долі й нещасливу українську історію закликав (і про це особливо яскраво свідчить поезія останніх років) до братолюбія і християнської любові.
Українська культура.-2013.-№ 3 (1011). – С. 36-39.
ЛІНА КОСТЕНКО ПІЗНО СТАЛА ЛАУРЕАТОМ, БО ЖИЛА В УКРАЇНІ «ЯК ЕМІГРАНТ»
Про історію Шевченківської премії ЗМІ розповіли члени її Комітету
Людмила ЯНОВСЬКА
До двохсотого дня народження Великого Кобзаря, коли дипломи та почесні знаки премії його імені вручить п’ятьом лауреатам Президент України – понад чотири місяці. Потрапити до першого списку претендентів на преміювання можна було з 1 серпня, а тепер на це лишилося кілька днів: 1 листопада – останній з них, коли подаються відповідні документи…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/lina-kostenko-pizno-stala-laureatom-bo-zhila-v-ukr/
Урядовий кур’єр. – 2013. – 27 жовт. – С. 5.
«ТАРАСОВА НІЧ» ПОСТРАЖДАЛА НАЙБІЛЬШЕ
ДОРОБОК. «Веселка» випустила факсиміле першого видання «Кобзаря»
Олександр БОРОНЬ
Цей черговий подарунок до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка видавництву вдалося зробити за підтримки кількох спонсорів. Його наклад – 425 примірників. У дотеперішніх факсиміле 114-сторінкового варіанта «Кобзаря» 1840 року (тобто з більшими купюрами) немає шмуцтитулу, наявного в оригіналі. Найточнішим є львівське видання Наукового товариства імені Шевченка 1914 року, яке іноді дехто навіть сплутує з оригіналом. Скажімо, до останнього часу вважалося, що в колекції Музею книги і друкарства міститься «Кобзар» 1840 року, однак за ретельнішого огляду він виявився фототипічним передруком. Давно вже на часі й складання вичерпного опису всіх відомих нині примірників прижиттєвих «Кобзарів», адже збереглося їх зовсім мало…
Далі читайте тут:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/veselka-vipustila-faksimile-pershogo-vidannya-kobz/
Урядовий кур’єр. – 2013. – 3 жовт. – С. 21.
ТВОРИ ШЕВЧЕНКА ОЧИМА ДІТЕЙ
Мистецькі роботи демонструють у Національному музеї Кобзаря
Марія Катаєва
Понад 100 робіт талановитих дітей з усієї України представлено на виставці першої Всеукраїнської мистецької акції “Мій Шевченко”. В малюнках та каліграфії учасники показали своє бачення творчості Кобзаря. Переможці акції отримали можливість відвідати Москву, а також оформити ексклюзивні книжки до 200-річчя поета.
Хрещатик. – 2013. – 24 верес. – С. 4.
АГОВ, ПИСЬМЕННИКИ!
Вийшов факсимільний альбом Шевченка, що потребує літературного осмислення
Костянтин Родик
Архівіст, заступник директора академічного Інституту літератури Сергій Гальченко створив власну Шевченкіану. Не багатьом сучасним дослідникам пощастило віднайти у призабутих документальних покладах раніше не відомі автографи Кобзаря, – а він знайшов. Більшість останніх перевидань Т.Шевченка виходить з його коментарями і ним же звіреними з оригіналом текстами. «Гобі» дослідника – факсимільні відтворення рукописів українського класика. По тому, як кількома виданнями вийшов зініційований С. Гальченком Шевченків «Альбом 1845 року», тепер маємо і «Альбом малюнків 1841–1843 рр.».
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2328/164/82811/
Україна молода. – 2013. – 6-7 верес. – С. 20.
ІСТОРІЯ МОНУМЕНТІВ КОБЗАРЕВІ
Ярослав Кравченко
Їх забороняли і нищили російські жандарми та білогвардійські офіцери, австрійські чиновники та польські поліцаї, угорські шовіністи та німецькі фашисти. Не завжди лояльною до них була і радянська влада…
Далі читайте тут:
http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/istoriya-monumentiv-kobzarevi
День. – 2013. – 6-7 верес. – С. 10.
НАВЧАЄМОСЯ ЗА ШЕВЧЕНКОМ
Голова наглядової ради Благодійного фонду «Велика родина» Віра Ульянченко – про Шевченків урок, факсимільне видання першого «Кобзаря» і про те, що пов’язує Тараса Григоровича з альпінізмом
Катерина Петрова
Новий навчальний рік на порозі, і його старт обіцяє бути дещо нетривіальним. Перший урок об’єднає усіх українських учнів загальноосвітніх та професійно–технічних навчальних закладів в одну велику телеаудиторію під знаком Тараса Григоровича Шевченка. Цього тижня Президент України видав розпорядження, яким підтримав ініціативу Благодійного фонду «Велика родина» щодо проведення 2 вересня 2013 року Всеукраїнського телевізійного Шевченківського уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря.
Далі читайте тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2324/222/82671/
Україна молода. – 2013. – 30-31 серп. – С. 5.
ВИШИВАНА ШЕВЧЕНКІАНА
Сергій Горицвіт
Кожен день наближає нас до всеукраїнського свята, у яке має вилитися відзначення в нашій державі та в усьому світі знаменної події – 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди за Указом Президента 2014 рік оголошено в Україні Роком Тараса Григоровича Шевченка, створено Координаційну раду з питань підготовки та відзначення ювілею великого Кобзаря. Не лише державні заклади, а й численні громадські організації розробляють цікаві заходи й програми, які будуть приурочені до цієї дати.
Зі всеохоплюючою і надзвичайно людяною ініціативою виступив у ці дні заслужений майстер народної творчості України, викладач декоративно-прикладного мистецтва Гадяцького училища культури
імені І.П. Котляревського Григорій Олексійович Кисіль. Він пропонує відродити прадавню українську традицію, коли чи не кожну хату прикрашали вишивані портрети Тараса Шевченка.
Далі читайте тут:
Культура і життя. – 2013. – 23 серп. – С. 12.
НА “РАДІО КИЇВ” СТАРТУВАВ ПРОЕКТ “200 ВІРШІВ ДО 200-РІЧЧЯ ШЕВЧЕНКА”
Днями на “Радіо Київ” стартував проект “200 віршів до 200-річчя Шевченка”. Так, одягнені у брендові футболки журналісти радіо пропонували перехожим прочитати вірш Тараса Шевченка з папірця. Впродовж акції на столичних вулицях знайшлося чимало поціновувачів творчості Великого Кобзаря, які із захопленням обирали твори та натхненно їх читали на мікрофон “Радіо Київ”.
Тож, шановні кияни та гості міста, якщо ви бажаєте долучитися до проекту “200 віршів до 200-річчя Шевченка”, шукайте на вулицях столиці молодих людей у білих футболках із написом “Радіо Київ – улюблене радіо киян” та втілюйте своє бажання в життя. Вам потрібно обрати вірш із числа запропонованих та прочитати його виразно на мікрофон. І вже за кілька днів ви почуєте себе на “Радіо Київ” та зможете переглянути відео на YоuТube.
Крім того, працівники “Радіо Київ” створили у соцмережах (Facebook, “Однокласники” та “Вконтакте”) сторінку “Известный и “неизвестный” Шевченко”, на якій також можна побачити й почути, як перехожі на київських вулицях декламують Кобзаря.
Хрещатик. – 23013. – 9 серп. – С. 1.
МАЛОВІДОМІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
До ювілею Кобзаря видавництво «Либідь» нещодавно випустило науково-популярне видання «Боже милий! Як хочеться жити…», автором якого є багатолітній працівник Національного музею Тараса Шевченка Надія Відоняк. Це збірка зі статтями, розвідками і дослідженнями про маловідомі факти з життя і творчості Великого Кобзаря.
Коротка біографічна довідка, вміщена наприкінці книги, дуже скупо розповідає про Надію Відоняк, яка понад тридцять років власного життя віддала праці у музеї, спочатку на посаді наукового співробітника, а згодом ‑ завідувача наукової бібліотеки.
Маючи можливість упродовж десятиліть вивчати раритетну музейну колекцію, зібрану за останні два століття, автор у публікаціях аналізує події, що вплинули на життєву долю видатного українця, намагається розібратися у стосунках між Тарасом Шевченком і його сучасниками – Паньком Кулішем, Василем Білозерським, Миколою Костомаровим, Яковом де Бальменом, Петром Клодтом, Ганною Барвінок, розглядає безцінні архівні експонати, що зберігаються нині у музеї, проводить текстологічний аналіз широковідомих поетичних творів.
Далі читайте тут:
http://www.knpu.gov.ua/content/
День. – 2013. – 7 серп. – С. 10.
НЕ ШУКАЙТЕ У ШЕВЧЕНКА ЧІТКИХ ФОРМУЛ. ЇХ НЕМАЄ
В історії нашого книговидання неординарна подія – з’явилася факсимільна публікація першодруку поеми Кобзаря «Гайдамаки»
Це унікальне видання в трьох книгах у рамках ювілейного проекту на вшанування 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря здійснило за підтримки Наукового товариства ім. Т.Шевченка у США видавництво «Критика» спільно з Інститутом критики та Інститутом джерелознавства. А розмова-презентація з цього приводу пройшла в столичній книгарні «Є».
Сама публікація містить, окрім факсимільного видання 1841 року, монографію професора Григорія Грабовича з Гарвардського університету «Шевченкові “Гайдамаки”: поема і критика» та працю Олеся Федорука з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «Перше видання Шевченкових “Гайдамаків”: історія книжки».
Урядовий кур’єр. – 2013. – 27 лип. – С. 6.
ДО ЮВІЛЕЮ ШЕВЧЕНКА: ОНОВЛЕНИЙ МУЗЕЙ,
ВІРТУАЛЬНИЙ АРХІВ, СТРІЧКИ ТА РУШНИК
У столиці та по всій Україні готуються до 200-річчя Кобзаря
9 березня 2014 року світ відзначатиме двохсотліття від дня народження Великого Кобзаря. До свята залишилося трохи більше дев’яти місяців, тож триває активна підготовка. Зокрема у будівлі Національного музею Тараса Шевченка проведуть ремонтно-реставраційні роботи, а на сайті музею вже з’явився віртуальний архів документів. Крім того, поціновувачі творчості Кобзаря зможуть переглянути присвячені поетові стрічки та виставу. Символом єднання стане і рушник, вишитий у знакових для Шевченка місцях.
Хрещатик. – 2013. – 24 лип. – С. 7.
АЛЬБОМ «КИЇВ ЖИВОПИСНИЙ» УЖЕ В ПРОДАЖУ
У столичній книгарні «Є» презентували альбом «Київ живописний». У ньому зібрали близько 300 картин художників з різних міст України, на яких зображено краєвиди столиці.
Цей альбом – результат роботи 120 художників. Багато митців зображали велич міста на своїх полотнах, інші – показували дух мегаполісу в сучасній столиці. В результаті вдалося створити всеосяжний образ Києва: історичний, архітектурний та збагачений жанровими сюжетами. У збірнику подано чи не найбільшу колекцію живописних творів про столицю, де представлено митців з усієї України: від Ужгорода до Донецька, від Чернігова до Ялти. Це – найкращий альманах із часів 80-х, коли був виданий «Крізь віки», – розповів науковий керівник проекту Дмитро Малаков.
Проект «Київ живописний» присвячено 200-літтю з дня народження Тараса Шевченка, яке відзначатимуть 2014 року.
День. – 2013. – 5 лип. – С. 21.
НЕВМИРУЩІ «ГАЙДАМАКИ»
У Києві презентували факсимільне видання першодруку легендарної поеми Шевченка.
Видання факсимільного першодруку «Гайдамаків» здійснило видавництво «Критика» за підтримки Наукового товариства імені Шевченка в Америці спільно з Інститутом критики та Інститутом джерелознавства у рамках ювілейного проекту на вшанування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Україна молода. – 2013. – 5-6 лип. – С. 19.
КОБЗАР З КВІТІВ
На проспекті Бажана з’явилася нова квіткова картина: киян і гостей міста зустрічає справжній Тарас Шевченко. Для створення портрета великого Кобзаря площею 3 кв.м. використали близько 2 тис. квітів седума
(у простолюдді – заяча капуста). Квітку дизайнери вибрали за невибагливість і стійкість в міському середовищі: він стійкий до посухи та морозів. Фахівці «Київзеленбуду» сподіваються, що портрет зможе радувати киян до самої зими.
Сегодня. – 2013. – 6 июля. – С. 7.
ШЕВЧЕНКІАНА ДО ЮВІЛЕЮ КОБЗАРЯ
До 200-річчя від дня народження Кобзаря знімаються нові та реставруються старі фільми. У Києві показали перший офіційний тізер кінострічки «ТОЛОКА», який презентує її на міжнародних фестивалях у Карлових Варах та Одесі.
Повнометражний ігровий фільм «Толока» за віршем Тараса Шевченка «У тієї Катерини хата на помості…» – перша масштабна екранізація твору Кобзаря за часів незалежності України.
Творці стрічки впевнені: вона відкриває сенсаційну суть виживання українського народу, дає підгрунтя для впевненого погляду українців у майбутнє.
Серед важливих ініціатив – реставрація за рахунок держбюджету низки кінотворів про Шевченка, починаючи від фільму «Тарас Шевченко»
П. Чардиніна (1926), видання єдиної DVD-колекції. Протягом року проводитимуться тематичні акції, які стосуватимуться кінематографічної спадщини, показів тощо.
Культура і життя. – 2013. – 5 лип. – С. 11.
ШЕВЧЕНКО. ЩЕ ОДИН КРОК ДО МАЙБУТНЬОГО
Рукописні архіви Кобзаря тепер доступні для кожного
Унікальні документи, чутливі до часу та зайвого втручання, наразі зможуть погортати всі бажаючі. Завдяки сучасним технологіям, аби подивитись на тексти, написані шевченковою рукою, достатньо клікнути на відповідний сайт у всесвітній мережі, а точніше – на офіційний ресурс Національного музею Шевченка. Оцифрована спадщина поета наразі складається з 138 позицій обсягом 9 тисяч сторінок. У віртуальному форматі серед понад столітніх паперів є метрична книга із записом про народження Шевченка, особиста справа поета для санки-петербурзької художньої академії, періодичні видання зі згадками про Тараса Григоровича, прижиттєві видання з особистими автографами тощо.
Україна молода, 2013, 26 черв., с. 13.
200-РІЧЧЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – ПІД ЗНАКОМ МОЛОДОГО КОБЗАРЯ
До ювілею видатного поета обрали кращий логотип.
Всеукраїнським та міжнародним символом Шевченківського ювілею, що святкуватиметься наступного року, стане робота Олега Шупляка, викладача Бережанської дитячої художньої школи. На ній зображено стилізований портрет молодого Тараса Шевченка темно-синього кольору з автографом та датою. Автор отримав і приємну премію у розмірі 20 тисяч гривень.
Обраний логотип ювілею Тараса Шевченка також містить авторський підпис та дату – “200”, оформлений він в темно-синьому та бронзовому (або темно-оранжевому) кольорах. Логотип рекомендується до використання під час святкування 200-річчя Шевченка, але його не нав’язуватимуть директивно. Зокрема, його можна застосовувати у книгах, буклетах та іншій друкованій продукції, на програмах, запрошеннях, банерах, плакатах, присвячених ювілейним заходам, у тематичних програмах та фільмах, оформленні театральних та концертних вистав.
Хрещатик, 2013, 5 черв., с.1.
ШЕВЧЕНКОВІ МІСЦЯ КИЄВА
Пам’ять про Тараса Шевченка вшанована в Києві в різноманітні способи. На планах міста неважко знайти Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, названі його ж ім’ям площу, провулок, парк, станцію метро. На честь Кобзаря найменовано університет, гімназію, оперний театр і деякі інші заклади, створено музеї. Чимало у столиці й монументів Тарасу. Окрім відомого всім пам’ятника навпроти Червоного корпусу Київського національного університету, можна згадати повнофігурні статуї на території Кіностудії ім. Довженка, МАУП, на Андріївському узвозі, погруддя біля колишнього Художнього інституту, коло гімназії на вулиці Панаса Мирного, у меморіальній садибі в провулку Шевченка…
Далі читайте тут:
http://www.eveningkiev.com/ua/19047/art/1369283895.html
Вечірній Київ. – 2013. – 23 трав. – С. 28-29.
12