30.05.2024
«Ми зберігаємо тих, кого любимо в серці і ніколи не втрачаємо їх, якщо тільки пам’ятаємо, якою була їхня любов», – Емі Гармон, роман «Що знає вітер», де справжнє кохання долає час і простір, всі кордони і всі перешкоди.
Гармон, Е. Що знає вітер : [роман] / Емі Гармон ; [пер. з англ. М. Пухлій]. – Харків : Віват, 2020. – 447 с.
Емі Гармон – сучасна американська письменниця, журналістка та колумністка. Дописувачка до кількох провідних часописів сучасності, зокрема Wall Street Journal, USA Today. Творчий доробок Емі Гармон сформовано тринадцятьма книгами, написаними в жанрі фікшн, психологічного та любовного роману. В своїх творах письменниця оповідає про складні та екстремальні життєві ситуації з глибинним розкриттям психології героїв. Книги американської белетристки перекладено вісімнадцятьма мовами світу, більшість з яких визнано бестселерами New York Times.
Її роман «Що знає вітер» набув широкого розголосу не тільки в Америці, але й на наших теренах. Головна героїня твору Енн Ґаллагер – молода успішна письменниця, яка живе у Брукліні і цілком задоволена своїм життям. Однак все змінюється зі смертю її дідуся. Жінка вирушає до Ірландії, батьківщини Оїна, щоб виконати останню його волю. Вона навіть гадки не має, що проста прогулянка у човні закінчиться для неї мандрами у часі. Раптове природне явище відкидає її на 80 років назад – в Ірландію 1921 року, в гострий розпал громадянської війни. Загадковий рятівник Томас Сміт допомагає дівчині пристосуватися до нової для неї історичної епохи. Енн закохується у Томаса. Чи готова дівчина відпустити те життя, до якого вона належала заради кохання?
Події, що розгортаються в книзі, описують історію Ірландії та її боротьбу за незалежність. Письменниця брала за основу справжні історичні події, прототипами її персонажів були її власні родичі, які жили в Ірландії та згодом емігрували до Америки. Ми відчуваємо щирі емоції і переживання авторки: неймовірно описана атмосфера Дубліну, дух того часу і всі важливі історичні переломи.
Цей чудовий роман, сповнений пригод і подорожей у часі, вражає сердечними успадкованими зв’язками, дружбою і довірою, справжнім патріотизмом, а романтична історія кохання ще буде довго огортати нас своїм ніжним теплом.
23.05.2024
Збираєтесь на відпочинок чи втомились від занадто складної і глибокодумної літератури – роман Ярослави Литвин «Вілла у Сан-Фурсиско» допоможе вам перепочити і хороший настрій вам буде гарантовано!
Литвин, Я. Вілла у Сан-Фурсиско : роман / Ярослава Литвин. – [Харків] : Фабула, [2024]. – 336с.
Ярослава Литвин – сучасна українська письменниця та романістка.
Її професійна письменницька кар’єра розпочалася у 2006 році дебютним романом «Ігри», який був написаний для Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» – вона стала наймолодшою його лавреаткою. У 2015 році вийшла її повість «Роза вітрів», яка отримала премію від видавництва «Смолоскип». Ще два романи письменниці – «Рік розпусти Клауса Отто Баха» та «Не мій дім» увійшли до довгих списків Літературної премії «Книга року BBC». Практично всі твори письменниці мали широкий суспільний резонанс .
Але особливого розголосу набув її роман «Вілла у Сан-Фурсиско» – дивосвіт довіри і невимушеності, де відверто йдеться про пошуки себе, переосмислення цінностей, жіночу дружбу та нерозривні родинні зв’язки. Оля Синичка, головна героїня, далека від ідеалу, у неї три незакінчені освіти і два «майже шлюби», але вона має велику родину і хороших друзів. Їй вже 30+ і їй страшенно хочеться купити хату в селі. Хто з нас не мріяв про таке? Та справа в тому, що її бабця теж має господу в селі. Наша героїня хоче ж свою, щоб там забуяв розкішний газон, а не якась там картопелька. Оля прагне започаткувати там осередок агротуризму. Про це вона сповіщає своїм родичам – дівчина налагоджує комунікації з місцевими мешканцями, влучно залучає помічників.
Там всі говорять неймовірно колоритним суржиком – вам неодмінно захочеться на гостини до головної героїні. Ви будете задивовані сільськими пейзажами, напрочуд спритними персонажами, їхніми слушними спостереженнями. Ця навдивовижу дотепна і тепла оповідь про цілковиту непередбачуваність, просотана доброзичливою іронією, випромінює бурхливі радощі наперекір всім неочікуваним складнощам життя.
Але на превеликий жаль – книга занадто швидко закінчується і причому на самому цікавезному місці. І нам залишається запастись терпінням і дочекатись її продовження.
16.05.2024
З яким нетерпінням ми чекали на появу новинки від «Видавництва Старого Лева» – історико-авантюрного роману, де центральним персонажем є вже відомий по попереднім творам і доволі рідний нам Адам Вістович. Ми маємо нагоду ще не раз пройтися вуличками знайомих міст сторінками твору Богдана Коломійчука «300 миль на схід».
Коломійчук, Б. 300 миль на схід : [роман] / Богдан Коломійчук. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2022. – 320 с.
Богдан Коломійчук – сучасний український письменник, журналіст, актор, володар гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013» в номінації «Романи». В його доробку більше 10 захопливих оригінальних творів та 4 книги перевидань, ініційованих «Видавництвом Старого Лева». Його твори – це історико-кримінальні детективи із захопливим динамічним сюжетом, пройняті авторською любов’ю із доволі харизматичними персонажами.
Роман «300 миль на схід» увійшов до номінації «Книга року ВВС» і набув широченного розголосу. Перед нами розкривається повоєнна Австрія та Львів після закінчення Першої світової війни. Головний герой твору – талановитий поліціянт Адам Вістович, працює у віденській поліції за протекцією міністра внутрішніх справ. Незважаючи на різні життєві обставини, шляхетність та сумління не покинули його. Але великі зміни вже на порозі. І оберкомісар потрапляє у неочікуваний вир подій: його видачі вимагають дві могутні держави – Польська Республіка та Радянська Росія. Директор віденської поліції Йоганн Шобер не поспішає видавати одного з найкращих своїх офіцерів, не розібравшись, чим же міг Вістович так зацікавити аж дві країни. Що ж такого він накоїв? Чому скромним поліціянтом так зацікавлені найвищі дипломатичні кола? Чи вдасться уникнути міжнародного конфлікту? Як складеться доля оберкомісара?
Багатьом з нас історія Вістовича нагадує шпигунську сагу з цікавими фактами про події у тогочасній Європі: згадується про справу Дрейфуса – найгучніший шпигунський скандал кінця ХІХ століття. Відчувається кропітка праця автора з архівними документами. До прикладу, мало хто знав, що Петро Франко – син Івана Франка, був і письменником, і педагогом, і військовим льотчиком!
Богдан Коломійчук з початку повномасштабного російського вторгнення перебуває в лавах ЗСУ. Дякуємо письменникові за атмосферний твір і низький уклін за захист нашої рідної землі!
Фото взяті з мережі «Інтернет».
09.05.2024
Як може нас не зачепити майстерно вигадана автобіографія людини, яка несамовито мріяла про польоти на Місяць! А головний герой пройшов доволі насичений життєвий шлях і з ним ставалося багато речей: і кохання до жінки з психіатричною хворобою, і війна, і шпигунські історії, і ракетобудування, і космос! Це надміру жива історія, в якій пульсує саме життя – так, це емпатична оповідь Майкла Шебона «Місячне сяйво».
Шебон, М. Місячне сяйво : роман / Майкл Шебон ; пер. з англ. А. Копівської. – [Харків] : Фабула : [Ранок], [2020]. – 448 с.
Майкл Шебон – усесвітньо відомий американський письменник та кіносценарист. Перший роман Майкла Шебона «Таємниці Піттсбурга» був опублікований 1988 року, ще коли він був студентом. Цей роман став бестселером та приніс прозаїку літературну славу. 1995 року побачили світ наступний роман «Вундеркінди» і дві збірки оповідань. 2000 року Шебон опублікував роман «Приголомшливі пригоди Кавалера та Клея», що був удостоєний Пулітцерівської премії 2001 року. Наступний твір прозаїка – роман «Спілка єврейських поліцейських» зібрав цілу низку престижних літературних нагород. Серед доробку останніх років – романи «Телеграф-авеню» і «Місячне сяйво».
«Місячне сяйво» – це книга-мемуар, розказана дідусем автора по материній лінії і записана онуком – Майклом Шебоном. Смертельно хворий дідусь під впливом сильнодіючих знеболювальних розповідає онукові про своє багатогранне життя: він був безпосереднім учасником Першої світової війни, пройшов Другу світову, зустрів бабусю, вони разом боролися з її психічною хворобою, але понад усе він мріяв про польоти в космос та поселення на Місяці. Та це лише та частка життя, що була доступна широкому загалу. Вражаюче написано про їх шлюб і руйнівну силу сімейних таємниць.
Але головною пристрастю життя протагоніста була мандрівка до Місяця. Автор вдало зобразив історичний пласт «гонитви за Місяць» під час холодної війни: біля витоків багатьох космічних досягнень Америки минулого століття стояла одіозна постать, керунок якої перетнувся зі стезею дідуся.
Роман насичений доволі живими діалогами, сповненими іронії, щему, сподівань – саме завдяки їм ми прикіпаємо серцем до всіх абсолютно персонажів. Збагаченість твору алегоріями, сарказмом, соковитими епітетами не дають змоги від нього відірватися. Це зразок високої літератури, так необхідної для розвитку гармонійної особистості.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
02.05.2024
Чи часто ми замислюємось над тим, в чому полягає щастя? Як навчитись не здаватись та знайти довгоочікуване жіноче щастя, про яке так мріє кожна земна жінка? Чернігівська письменниця Олена Печорна в своєму романі «У затінку земної жінки» вустами своїх героїнь відповідає на ці животрепетні питання.
Печорна, О. У затінку земної жінки : роман / Олена Печорна – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2023. – 271 с.
Олена Печорна – сучасна українська письменниця, лавреатка міжнародної літературної українсько-німецькою премії імені Олеся Гончара. Її відомі романи «Грішниця», «Кола на воді» та «Фортеця для серця» стали абсолютними бестселерами та були відзначеними престижними вітчизняними преміями. За рейтингом журналу «Фокус» пані Олена увійшла до Топ-20 найуспішніших літераторів сучасності. Чималого резонансу набув роман письменниці «У затінку земної жінки». Сюжет твору заснований на реальних подіях, які відбувалися на Чернігівщині.
Головні героїні – дві жінки: Франциска і Жанна. Франциска Цайтлер- Пономаренко – австрійка, яка приїхала в Україну в 30-ті роки зі своїм чоловіком-українцем і дітьми з благополучної Австрії погостювати до батьків чоловіка, але радянська влада так і не випустила їх назад. Тому цій сім’ї довелося залишитися в бідному селі Горбове на Чернігівщині. На її долю випала ціла низка випробувань. Долаючи біди, ця австрійка стала справжньою берегинею Горбового. А ось сучасна журналістка Жанна вже пише історію Франциски і її доля дуже схожа на долю чужинки. Через фінансову скруту вони з чоловіком вимушені були переїхати до батьків Миколи. Неочікувана пропозиція заробітку привела Жанну в те саме невеличке село. Та чоловік швидко освоївся, з головою поринув у роботу місцевої громади, а Жанна ж почувалась вкрай розгубленою, що лишилася сам на сам із власними побоюваннями, сумнівалась в почуттях чоловіка, жила із виснажливим занепокоянням, але водночас в передчутті змін і жіночого щастя, про яке так мріє кожна земна жінка.
Та чи допомогла Жанні історія нескореної австрійки вийти із затінку власних сумнівів? Ця зворушлива історія про незламний дух і жіночу силу, любов і самовідданість ще не раз змусить нас повертатись до неї в своїх думках.
Фото взяті з мережі «Інтернет».