Сьогодні ми знаємо небагато сучасних митців, котрі могли б увійти «в кожен дім», і повага до яких була б непідробно-приятельською, як поплескування по плечу. Із фотопортретів — переважно повоєнної доби, з бородою та в светрі грубої в’язки – у мільйонах інтелігентських помешкань підбадьорливо зиркав суворий, але такий рідний чолов’яга – Тато Хем. Саме так називали славетного американського письменника Ернеста Гемінґвея.
Чому він здобув таку популярність? Про це у прямому етері 11 жовтня розповів художник і письменник Анатолій Горовий.
На думку спікера, в літературі ХХ століття Ернест Гемінґвей є безумовним втіленням «людини дії» – особою, яка звела до мінімуму розрив між життям і творчістю, і життя возвела у «перл творіння». Усе, про що він писав, було бажаним і водночас оманливо досяжним. Справжній успіх прийшов до письменника після виходу 1926 року роману «Фієста. І сонце сходить» – одного з найвизначніших творів літератури «втраченого покоління». Гемінґвей став лауреатом Пулітцерівської премії (1953) за повість «Старий і море», а також Нобелівської премії з літератури (1954).
На жаль, сьогодні ми спостерігаємо нівелювання фемінності та маскулінності, яке часто доходить до абсурду. У прагненні забезпечити всім рівні права суспільство опинилося в процесі зворотньої дискримінації. Але надійним може бути тільки справжнє, природнє – з корінням, з глибокими основами й переконаннями. Чоловік має бути чоловіком, а жінка – жінкою. Чоловічий стрижень характеру у творах Ернеста Гемінґвея може бути сучасним естетично-моральним орієнтиром.
Дитинство майбутнього письменника дає привід для роздумів митцям і педагогам. Мати Ернеста змушувала сина співати, щоби малий колись здійснив її нереалізовану мрію. Натомість батько вчив сина рибалити і полювати. У 18 років митець повстає проти умов батьків – замість традиційної кар’єри він обирає професію поліцейського репортера, щоби перебувати в центрі подій. Тоді ж уперше Гемінґвей замислюється над причинами людських учинків. Згодом іде на фронт Першої світової війни. Але письменник не був апологетом війни, про що свідчить його роман «Прощавай, зброє».
Яка була життєва філософія Ернеста Гемінґвея? Ким був письменник сам для себе і як його змінив Париж? Що сформувало стрижень тата Хема як справжнього чоловіка? Дізнайтеся про це у записі прямого етеру.
Запрошуємо до перегляду!