І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик…
Т. Г. Шевченко
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Його встановлено 9 листопада 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1241/97#Text на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем 9 листопада – день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він є першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, автором творів «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського». Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) і входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна.
Нині українська мова має державний статус. Традиційно, у День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси та Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який проходить за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів (щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу). У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 р. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Пропонуємо для ознайомлення декілька книжок по темі з фонду нашої бібліотеки:
Антисуржик. [Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити] : навчальний посібник / за заг. ред. О. Сербенської. – Львів : Апріорі, 2019. – 303 с.
Духовне багатство людини й суспільства визначає багато чинників, серед яких надзвичайно важливими є глибоке пізнання та освоєння народної моралі, етикету, культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатися, спілкуватися, у різних ситуаціях поводитись у суспільстві? Як працювати над формуванням своєї мовної особистості та домогтися того, щоб власне мовлення – усне і писемне – набувало ознак вишуканості, характеризувало інтелігентність людини? На ці запитання, хоч частково, дає відповідь пропонований посібник.
Клименко, Н. Українська легко! / Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 287 с.
У книзі, яку створено спільно з інтернет-ресурсом «Мова – ДНК нації», за допомогою інфографіки показані правила та складні випадки вживання слів в українській мові. Українська без суржику, русизмів і кальок! Видання з наочними ілюстраціями та стислими правилами, прикладами вживання і корисними статтями. Цю книжку створено з мрією про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
Масенко, Л. Т. Суржик: між мовою і язиком / Лариса Масенко. – Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2019. – 231 с.
У книжці висвітлено історію виникнення, поширення й сучасного побутування змішаних українсько-російських форм усного мовлення, відомих під назвою «суржик». Як специфічне явище мовного життя України суржик розглянуто не тільки в мовознавчому, а й соціокультурному та психолінгвістичному аспектах. Окрему увагу приділено аналізові функцій змішаного українсько-російського мовлення в художній літературі, масовій культурі і соціальних мережах.
Новий український правопис : [навчальний посібник]. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 283 с.
Мова — запорука тривкої ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований правопис. Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови і врешті розхитує мовну норму.
Піддубний, С. В. Українська мова – мова вільних людей : [унікальні факти про українську мову, слово, літеру, пісню] / Сергій Піддубний. – Київ : ФОП Стебеляк, 2019. – 206 с.
Головний посил цієї книжки визначають слова Пантелеймона Куліша: «Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить». Багато нового, цікавого й несподіваного знайде читач тут про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців…
Авраменко, О. 100 експрес-уроків української : [посібник] / Олександр Авраменко. – Київ : Книголав, 2018. – 192 с.
Цей кишеньковий посібник допоможе користувачам більш упевнено й грамотно говорити українською. Для комфорт ного вдосконалення мови і мовлення автор пропонує коротенькі уроки з ілюстраціями, які сприятимуть якнайкращому запам’ятовуванню норм сучасної української мови.
Авраменко, О. 100 експрес-уроків української. Ч. 2 : [посібник] / Олександр Авраменко. – Київ : Книголав, 2018. – 192 с.
Ця кишенькова книжка є продовженням вищепроанотованого посібника «100 експрес-уроків української» і містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови. Автор легко та у цікавій формі розповідає про поширені помилки як у приватному спілкуванні, так і в офіційному.
Береза, Т. Гарна мова – одним словом : словник вишуканої української мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2017. – 420 с.
Словник вишуканої української мови – данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують доладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона, – таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII–XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.
Пономарів, О. Українське слово для всіх і кожного / Олександр Пономарів; [передм. І. Дзюби]. – Київ : Либідь, 2017. – 359 с.
У виданні містяться спостереження над традиційними й новими явищами в українській літературній мові, даються поради щодо вибору найкращих варіантів висловлення думки в галузі лексики, вимови, наголосу, морфології, синтаксису, стилістики, фразеології. Наводяться способи відтворення українських та іншомовних топонімів, антропонімів, етнонімів як окремих лексичних одиниць та як складників фразеологізмів. Розділ «Роздуми й коментарі» відбиває різні етапи становлення української мови як державної та функціонування її в незалежній Україні.
Українська мова на осі часу. Василеві Васильовичу Німчукові / [упоряд. Г.В. Воронич, Н.В. Пуряєва] ; Національна академія наук України ; Інститут української мови. – Київ : [КММ], 2017. – 520 с.
Збірник створений на пошану видатного мовознавця, славіста, історика української мови, членакореспондента НАН України В. В. Німчука. Видання містить статті з різних галузей мовознавства – ономастики, діалектології, лінгвістичного джерелознавства, історії української лінгвістики, охоплюючи широкий діапазон проблем, які так чи інакше пов’язані з науковими інтересами цього вченого. У збірнику вміщений також список праць В. В. Німчука.