12-04-2020 Сьогодні в Україні відзначається День працівників ракетно-космічної галузі України. А також 12 квітня є Всесвітнім днем авіації та космонавтики (Міжнародним днем польоту людини в космос). Саме 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» з космодрому «Байконур» зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин.
А який внесок України у підкоренні космосу? Одним з перших українців, які зробили найбільший внесок у розвиток космонавтики, став Юрій Кондратюк – людина, яка ще на початку 20-го століття розрахувала оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту до Місяця. Його розрахунки пізніше були використані американським космічним агентством NASA у місячній програмі «Аполлон», а запропонована ним траєкторія отримала назву «траси Кондратюка».
Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич. У Київському політехнічному інституті свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей (конструктор відомої ракети-носія “Протон”). Творцями серії балістичних ракет були генеральні конструктори КБ “Південне” у Дніпрі М. Янгель та В. Уткін.
Житомирянин Сергій Корольов, видатний український вчений і конструктор, той самий, чия ракета 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети.
Перший українець у космосі – Павло Попович. Він побував там ще у серпні 1962 році, а потім у липні 1974 року. Звісно, його вважали передусім радянським космонавтом, однак про те, що він українець, а після космосу був ще й народним депутатом України – забувати не варто.
У листопаді-грудні 1997 року відбувся перший політ в космос українця (саме з незалежної України) – Леоніда Каденюка. На космічному кораблі “Колумбія” в рамках українсько-американського проєкту космонавти побували в космосі понад 15 діб. Під час цього польоту за межами нашої планети побували український прапор та тризуб, а також пролунав Гімн України.
За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від “космічної малолітражки” – типу “Циклон-3” (супутники до 600 кг), до важкої “космічної фури” “Зеніт-2 SLВ”, здатної вивести на орбіту до 14 тонн.
За рішенням Міжнародної авіаційної федерації 12 квітня відзначається як Всесвітній день авіації та космонавтики.
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97.
Пізніше, 7 квітня 2011 року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гігантську працю й самовідданість усіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати всім нам спокою і впевненості.
У фонді нашої бібліотеки є матеріали, що знайомлять з цією темою.
Каденюк, Л. К. Місія – Космос / Леонід Каденюк. – Київ : Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2009. – 327 с. : іл., портр.
Ця книга — емоційно насичена розповідь першого космонавта нашої держави, Героя України, народного депутата Верховної Ради України IV скликання, генерал-майора авіації, льотчика-випробувача 1-го класу, кандидата технічних наук Леоніда Каденюка про його політ у космос 1997 року в складі екіпажу космічного корабля “Колумбія”. Видання містить надзвичайно цікаві описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому нашої Землі та відповідальність людини за її майбутнє.
Громозова, О. Великі першовідкривачі космосу. Час яскравих осяянь / О. Громозова // Країна знань : науково-популярний журнал для юнацтва. – 2018. – № 7-8. – С. 37-41 : портр., схеми.
Сто великих тайн космонавтики / [авт.-сост. С.Н. Славин]. – Москва : Вече, 2012. – 431 с. : ил
По закінченні карантину запрошуємо до бібліотеки, де на вас чекають ці та багато інших джерел.