“Професія лікаря – подвиг,
вона потребує самовідданості,
чистоти душі і чистоти помислів,
не кожний здатний на це”.
А.П. Чехов
20-05-2020 Сьогодні в усьому світі відзначають День травматолога. Професія лікаря-травматолога гідна великої поваги, оскільки це не тільки спеціальність, а й покликання. Лікар-травматолог має бути фахівцем своєї справи, мати високу кваліфікацію і досвід, постійно самоудосконалюватися, адже від його знань та вмінь залежать здоров’я і життя пацієнта.
Травматологія (від грец. trauma – ушкодження, logos – вчення) – це не вузьке поняття, обмежене рамками лікування травм опорно-рухового апарату, а широкий комплекс науково обґрунтованих теоретичних, практичних і організаційних положень, що охоплюють питання патології, клініки і лікування постраждалих.
Витоки травматології виходять із стародавніх часів. Результати лікування переломів кісток були відомі десятки тисяч років тому, про це свідчать археологічні знахідки. Про мистецтво лікування переломів свідчать також знахідки мумій за 2500 років до н.е. Вже тоді переломи лікували, дотримуючись принципів іммобілізації відломків кісток.
У IV ст. до н.е. свої знання з медицини виклав Гіппократ. У його трактатах викладена симптоматика і методи лікування вивихів і переломів. Багато з цих методів у подальшому стали прототипами різних апаратів, а метод вправлення вивихів за Гіппократом не втратив своєї цінності і сьогодні. Вчені середньовіччя та більш пізнього періоду продовжили розробку питання вивихів і переломів кісток, ампутацій кінцівок та ін. У розвитку травматології, як і хірургії взагалі, сприяли видатні відкриття ХІХ ст., а саме – введення наркозу, антисептики й асептики, гіпсової пов’язки і рентгенівських променів, значення яких для травматології величезне. Значний внесок у розвиток травматології зробив Н. І. Пирогов. Він детально розробив і застосував у клінічній практиці безпідкладочну гіпсову пов’язку, яка є важливою ланкою щадного лікування і основним принципом травматології.
Сучасна травматологічна наука стрімко розвивається. Сьогодні в арсеналі лікарів-травматологів є засоби, які дозволяють врятувати хворого та швидко повернути його до звичного життя. Гіпс і скальпель дедалі частіше поступаються новим методикам – малоінвазивним, ендоскопічним, мікрохірургічним. З’являються біологічно інертні імплантати, в діагностиці і лікуванні використовуються комп’ютерні технології.
Цікаві факти:
- в середньому людські ребра за рік роблять близько 5 мільйонів рухів,
- ключиця є кісткою, котра найбільш часто ламається,
- велика гомілкова кістка одна з найміцніших, вона здатна витримувати навантаження до 1,5 тонн, тобто міцніше бетону,
- найбільшої довжини в людському скелеті є стегнова кістка. Її довжина, як правило складає 27,5% від загального росту людини, а найменшою (3-4 мм) є кістка стремено, розташована в середньому вусі,
- людські кістки постійно оновлюються, приблизно кожні 7 років. У дитячому віці кістки ще залишаються м’якими і гнучкими. Дуже важливо стежити за тим, наскільки правильно розвивається скелет дитини!
Травматологи кожен день стикаються з безліччю травм своїх пацієнтів, іноді трапляються дуже складні і важкі випадки, але завжди можна розраховувати на їхній досвід і компетентність. Готовність лікарів-травматологів прийти на допомогу зберігає життя і здоров’я при найрізноманітніших пошкодженнях.
У фонді нашої бібліотеки є матеріали, що знайомлять з цією темою.
Скляренко, Е. Т. Клиническая дифференциальная диагностика в травматологии и ортопедии : [пособие] / Е. Т. Скляренко. – Киев : Медицина, 2014. – 111 с.
По завершенні карантину запрошуємо до бібліотеки, де на вас чекають ці та інші джерела.
Traumatology and orthopedics : manual / edited O. A. Buryanov. – Kiev : Medicine, 2007. – 215 p.
Трофименко, Н. А. Миофасциальный болевой синдром : популярно об остеохондрозе, сколиозе, радикулитах, межпозвонковых грыжах и миофасциальных болях / Н. А. Трофименко. – [Киев] : Смотрич, [2005]. – 79 с.
По завершенні карантину запрошуємо до бібліотеки, де на вас чекають ці та інші джерела.