Права людини — це комплекс свобод і юридичних можливостей, обумовлених існуванням людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає засобом забезпечення свободи, так і істотним механізмом обмеження неузгоджених із суспільними потребами та уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлені заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими.
Права людини мають природну сутність і є невід’ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об’єктом міжнародно-правового регулювання та захисту.
Природно-історичне обґрунтування людських прав у сучасній світовій політичній думці явно переважає. Поняття прав людини вживається широко і вузько. В широкому значенні права людини охоплюють весь спектр, найширший комплекс прав і свобод особи, їх різноманітні види. У вузькому значенні розуміються тільки ті права, що не надаються, а лише охороняються і гарантуються державою, діють незалежно від їх конституційно-правового закріплення і державних кордонів. Це рівність усіх людей перед законом, право на свободу пересування та вибору місця проживання, повага людської гідності, свобода від довільного, незаконного арешту або затримання, свобода віри і совісті, право батьків на виховання дітей, право на опір гнобителям тощо.
Права людини, обмеження чи тимчасове припинення яких у демократичній державі не допускається за жодних обставин. До них належать наступні права: право на життя, тілесну недоторканість, повагу людської гідності, недоторканість приватного життя, особисту та сімейну таємницю, захист честі та доброго імені, свободу совісті, свободу віросповідання, а також правовий, судовий захист, правосуддя і пов’язані з ним важливі процесуальні правила. Дані права ще іноді називають в літературі абсолютними. Забезпечення цих прав є основною ознакою демократичності суспільства.
Основою для будь-якої держави має бути дотримання і захист прав і свобод людини. В Україні кроки до реального захисту прав і свобод почалися тільки з набуттям незалежності. У Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина.
Починаючи з 2008 року, в Україні проводиться Всеукраїнський тиждень права, згідно з Указом Президента України від 08.12.2008 № 1149 з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини. Захід проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. “Тиждень права” має на меті підвищити рівень правової культури населення, а також поінформованість громадян щодо їхніх конституційних прав та обов’язків, можливостей їх реалізації та захисту. Пропонуємо вашій увазі бібліографічний список “Права людини понад усе”.