24-11-2018 Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933.
22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. людей, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
Голод 1932-33 років чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього не можна повернути – ні матеріальних, ні тим більше людських.
До Дня пам’яті жертв голодоморів у читальному залі відкрито виставку-реквієм “Віче пам’яті”. Страшна правда постає зі сторінок документів, спогадів, художніх творів. Пам’ять про голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.
Виставка діятиме до 11 грудня.