25-06-2018 Напередодні одного з найважливіших державних свят – Дня Конституції України – читальна зала і абонемент представляють виставки книг і публікацій із періодичних видань, які розповідають про основний закон країни та роблять екскурс в історію українського державотворення.
Путь становлення Української державності довгий і тернистий. Отже, й історія нашої Конституції також тривала й непроста. Бере вона початок ще з часів Київської Русі. У XІ столітті князь Ярослав Мудрий склав «Руську правду» — перший державний документ, який визначав права всіх верств суспільства у князівстві.
Нині відомо близько 106 списків цього документа, зроблених протягом XIII—XVII століть. Про цей та інші періоди історії основного закону цікаво розповідають дослідження М.Томенка, М.Мірошниченка.
У XIII—XVII століттях в містах України, Білорусі запроваджується Маґдебурзьке право. На його основі почали створюватися органи місцевого врядування — магістрати. Громадяни звільнювалися від феодальних повинностей, і суспільне життя міста відтепер визначала громада. Застосування Маґдебурзького права в Україні було припинено Катериною II в 1786 році. Але в Києві воно діяло аж до 1835 року.
Матеріали, що висвітлюють історію українського державотворення, сходяться в думці, що в правових документах періоду Маґдебурзького права особливо помітна ідея демократії й незалежності.
У 1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію, повна назва якої була такою: «Пакти і конституції законів і вольностей Війська запорозького». Цей документ уперше встановлював державний суверенітет України й визначав її кордони. Унікальність цієї Конституції, непересічний образ її творця є предметом книги Т.Рендюка, а також статті М.Таращука, надрукованої в липневому номері Юридичного журналу за 2009 рік.
29 січня 1918 року в IV універсалі Української Центральної Ради було проголошено створення Української Народної Республіки.
29 квітня того ж року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію Української Народної Республіки. Автором її став Михайло Грушевський.
За часів існування Радянського Союзу було прийнято чотири конституції, що поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
24 серпня 1991 року Україна заявила світовій спільноті про себе як про незалежну й вільну державу. З того дня наша країна почала свою розбудову.
З 20 вересня 1994 року Верховною Радою України було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову Конституцію нашої молодої держави. І 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію України. Про цю подію написано багато. Пропонуємо, наприклад, ознайомитися з книгою безпосереднього учасника тих подій В.Гетьмана.
Базові цінності, принципи української Конституції розглядають книги О.Ющика, Ю.Мірошниченка, статті відомих вітчизняних та зарубіжних правознавців, що розміщені на сторінках юридичних часописів. Про конституційний процес у сучасній Україні розповідає Антологія, видана Центром Розумкова. Коментарі П.Рудика допомагають розібратися у прийнятих конституційних змінах.
“Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути”. Ці слова належать видатному українському мислителю двадцятого століття В’ячеславу Липинському – людині, яка присвятила все своє життя розбудові української державності. Нам, громадянам України, належить її майбутнє. Від нас залежить втілення в життя мрій і сподівань попередніх поколінь. Пам’ятаймо про це.