Публічна бібліотека ім. Лесі Українки в умовах воєнного часу продовжує тримати зв’язок із аудиторією. 14 березня відбулася лекція історика, поета Анатолія Горового про значиму постать в українській історії Юрія Липу та його працю «Призначення України».
Юрій Іванович Липа – видатний український публіцист і філософ, діяч визвольного руху, автор геополітичної Чорноморської доктрини.
Юрій з’явився на світ 1900 року в містечку Старі Санжари Полтавського повіту однойменної губернії (зараз це село Новосанжарського району Полтавської області) у родині Івана Липи – відомого українського громадсько-політичного діяча, письменника, учасника “Братства тарасівців”. Такою є офіційна версія його народження. Однак нещодавно дослідники з’ясували, що насправді хлопчик народився у родині священника Андрія Геращенка та після смерті матері був усиновлений Іваном Липою.
Безперечно, під впливом Івана Липи Юрій сформувався як палкий патріот незалежної, соборної України. Уже наприкінці 1917-го юнак вступив до Гайдамацької дивізії, брав участь у боях із більшовиками на вулицях Одеси. Був членом одеської патріотичної організації “Січ”, писав оповідання й репортажі, редагував українські періодичні видання. Пізніше приєднався до куреня Морської піхоти Української Народної Республіки, разом із яким брав участь у війні за незалежність аж до вимушеного відступу за Збруч та інтернування в Польщі.
Головною працею всього життя для Юрія Липи стала філософсько-політологічна трилогія “Призначення України” (1938), “Чорноморська доктрина” (1940) і “Розподіл Росії” (1941). У ній він сформулював геополітичну доктрину про необхідність створення Антиросійського блоку причорноморських країн – України, Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії, Дону, Кубані. Лідером такого об’єднання, на думку автора, мала стати Україна, враховуючи велику площу її території, чисельність і працьовитість населення.
Розвиваючи свої ідеї, Юрій Липа запропонував створити Балтійсько-Чорноморську вісь, долучивши до цього союзницького блоку такі країни, як Білорусь, Польщу, Литву, Латвію, Естонію. Усі вони зацікавлені в тому, щоб успішно протистояти російській експансії на захід. Балтійсько-Чорноморська вісь у такий спосіб повторювала б середньовічний шлях “із варягів у греки”, надійно відокремлювала Центральну й Західну Європу з її цивілізаційними цінностями від “російської азійщини”, забезпечувала збереження незалежності й сталий економічний розвиток країн-учасниць союзу.
Запрошуємо до перегляду онлайн-лекції у записі.