Чорне море – внутрішнє море басейну Атлантичного океану. Це важливий район транспортних перевезень і один з найбільших курортних регіонів Євразії.
Чорне море і його води з’єднуються Керченською протокою з Азовським морем, а протокою Босфор – з Мармуровим морем, через протоку Дарданелли – з Егейським і Середземним морями.
Найбільша глибина моря становить 2210 метрів, а середня – близько 1240 метрів, а з півночі на південь море простягається на 580 кілометрів.
Чорне море розташоване у межах двох кліматичних поясів. Північно-західна його частина – у континентальній області помірного поясу.
У морі мешкає більше 2,5 тис. видів тварин і риб. Багатий рослинний світ представлений 270 видами багатоклітинних зелених, червоних і бурих донних водоростей, а фітопланктон включає не менше 600 видів.
Україна, як і інші прибережні держави Чорного моря, не завжди ощадливо використовувала і використовує його екосистемні можливості й ресурси (рибу та морепродукти). Виснажливе природокористування стало однією з причин скорочення кормової бази, надмірного вихолощення рибних запасів, збіднення видового складу, що потребує значних зусиль для відновлення біологічної продуктивності морів. Ситуацію ускладнило проникнення до морської екосистеми чужорідних видів, які пригнічують розвиток аборигенних видів флори і фауни.
Аналіз екологічної ситуації свідчить про те, що екосистема Чорного моря відчуває значне антропогенне навантаження (діяльність людини), деякі ділянки акваторії втратили здатність до самоочищення. Найбільшого антропогенного навантаження зазнає прибережна частина Чорного моря, особливо в зоні діяльності портів, гирлових річкових зон, а також зон впливу великих міст.
Портова та навігаційна діяльність, прокладання газо- і нафтопроводів, розвідка й видобування нафти і газу на морському шельфі стали додатковими факторами забруднення та посилення загроз довкіллю.
Анексія Криму росією у 2014 році і повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року завдало ще більшої шкоди екосистемі Чорного моря.
Чорне й Азовське моря зазнають серйозних збитків внаслідок ведення росією бойових дій. Під загрозою опинилися всі живі організми, які є в морях.
Внаслідок російської агресії та збільшення кількості військових кораблів в акваторії Чорного та Азовського морів, внаслідок вибухів, обстрілів, затоплення суден та виливу нафтопродуктів, ситуація в окремих їх частинах є критичною.
Російські військові замінували частину його акваторії, стріляють потужними снарядами з надводних і підводних човнів. Такими діями росія порушує положення Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, яку ратифікувала ще у 1993 році та зобов’язалась дотримуватись усіх її положень.
Нещодавно на березі національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знайшли мертвих дельфінів — вони загинули через те, що втратили орієнтацію за ехосигналами.
Російські війська атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. Крім того, вони напряму впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів.
Забруднення й засмічення морського середовища та прибережних зон, незбалансоване використання морських ресурсів, неможливість оцінки наслідків впливу воєнних дій на стан морів, оскільки фахівці не мають доступу для проведення досліджень, відсутність інтегрованого управління природокористуванням та протидії незаконним і неврегульованим рибним промислам залишаються ключовими питаннями, що потребують міжнародної консолідації для їх вирішення.
До Міжнародного дня Чорного моря пропонуємо ознайомитися з бібілографічним списком літератури, у ньому ви дізнаєтеся про проблеми екосистеми моря та про заходи з їх рішення. Більше інформації у нашому електронному каталозі.