Я родивсь і виріс на Вкраїні та й українізувався.

У цьому році відзначається 155-річчя від дня народження видатного українського науковця, сходознавця та письменника Агатангела Кримського (1871-1942), який народився 15 січня 1871 року у Володимирі-Волинському, був одним із засновників Української академії наук (УАН), володів майже шістдесятьма мовами та трагічно загинув у сталінських таборах, залишивши величезний внесок в україністику та сходознавство.

По батьковій лінії мав татарсько-білоруське коріння, а по материній – польсько-литовське. Сам митець казав: «У мені немає й краплі української крові», однак додавав: «Але при цьому я справді українець: українець по духу, бо живу на цій землі і люблю її». Дослідники його життя і творчості відзначають, що в Києві він спілкувався українською мовою і вимагав цього від своїх співрозмовників. Кримський категорично не приймав російську теорію «трьох братніх слов’янських народів», доказуючи її абсурдність. Після закінчення Другої київської гімназії А. Кримський протягом 1885-1889 pp. навчався в Колегії Павла Галагана, де на нього мав великий вплив відомий український філолог П.Г. Житецький.

Агатангела Кримського називають одним із найбільших поліглотів кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо ж знав він десятки мов. Якось, було, на запитання, скількома мовами володіє, він жартома відповів, що йому простіше назвати, якими мовами він не володіє, аніж назвати всі, на яких може читати й говорити.

В Івана Франка, який уважно стежив за діяльністю Кримського ще з перших років його навчання і праці в Лазаревському інституті східних мов, були всі підстави не без захоплення написати: «Незвичайна поява серед українців, незвичайна своєю енергією, пристрасною любов’ю до України і різносторонністю знання й таланту, се Агатангел Кримський». Своєю чергою Агатангел Юхимович, де б не був у світах, з підвищеною увагою стежив за життям і подіями в Україні.

Також Кримський листувався з Борисом Грінченком, Михайлом Павликом та Лесею Українкою. Кримський нібито був закоханий у Лесю Українку, але вона відхилила його зізнання, проте вони залишилися друзями протягом всього життя. З Лесею Українкою Кримський ділився своїми художніми й науковими текстами та отримував від письменниці відгуки, а вона надсилала йому свої тексти.

Агатангел Кримський стояв біля витоків створення Української Академії Наук, був її неодмінним секретарем. Він відмовився підписувати зрусифікований правопис української мови і йому це пригадали. У січні 1941 році, з нагоди 70-річчя, знаного вченого нагородили урядовими відзнаками, а вже у липні того ж року оголосили українським буржуазним націоналістом і заслали у казахське місто Кустанай, де він і помер у тамтешній в’язниці 25 січня 1942 року. Місце поховання видатного вченого досі не знайдене. 1957 року його реабілітовано.

Повернення Агатангела Кримського в нашу історію, науку й духовність, в сучасне наше буття триває. Хай і з великим запізненням, але йому поступово віддячуються ті визнання і шана, які він заслужив своєю унікальною творчістю, стражданнями «радянських» років, усім своїм подвижницьким життям.

Інтернет-ресурси:

Кримський Агатангел Юхимович. Вікіпедія

Агатангел Кримський. Енциклопедист і справжній патріот України

П’ять фактів про вченого Агатангела Кримського, які вас вразять

Презентація “До 150-річчя Агатангела Кримського”

Агатангел Кримський в українській та світовій культурі

Агатангел Кримський: факти про науковця, письменника та шанувальника України

1871 – народився Агатангел Кримський, вчений-сходознавець

Агатангел Кримський

Листувався з Франком та був закатований Сталіним: 10 фактів про Агатангела Кримського

Агатангел Кримський. У чому секрет геніальності найвидатнішого сходознавця 20-го століття?

Він залишив нам українську Академію наук, а ми його майже забули. Ні, це не Вернадський