25-06-2020 28 червня 1996 року, о 9 год. 18 хв., після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада України ухвалила і ввела в дію Конституцію – Основний Закон України.
Україна може похвалитися багатовіковою історією конституційного процесу. Знаменита Конституція українського гетьмана Пилипа Орлика була опублікована ще в початку XVIII століття – в 1710 році. Документ встановлював права та обов’язки членів Війська запорізького, і за оцінками істориків, став однією з перших європейських конституцій Нового часу. В силу конституція Орлика, однак, так і не вступила.
З розпадом Російської Імперії, Україна отримала шанс на незалежність, яку спробувала реалізувати, в тому числі, і прийняттям власного основного закону. Центральна Рада УНР затвердила Конституцію 29 квітня 1918 року. Цей день, на жаль, став останнім днем існування Центральної Ради – вона була повалена гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським. Апарат Скоропадського, в свою чергу, опублікував «Закон про тимчасовий державний устрій України» – установчий документ, в якому закладалися основи української державності.
З приходом радянської влади конституційний процес незалежної України припинився. Лише розпад Радянського Союзу дозволив країні відновити розробку власного основного закону і затвердити його у 1996 році.
Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» – вже у жовтні була створена Конституційна комісія.
Після розпаду СРСР і набуття Україною незалежності у 1991 році стало зрозуміло, що розбудова правової системи в незалежній державі повинна здійснюватися на власній основі – оглядатися ні на кого. Між 1991-1996 роками комісіями, окремо створеними Верховною Радою та президентом, було складено декілька проєктів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися. Найгостріші протиріччя викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. Ліві сили схилялися в бік применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання однакового статусу українській та російській мовам і збереження автономного статусу Криму. Праві, в яких об’єдналися представники «партії влади», підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступали за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму. Тим часом в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.
Від початку прийняття, нинішній Основний Закон України змінювався кілька разів. За 21 рік до Конституції України було внесено 6 змін. Востаннє вони були внесені 2 червня 2016 в частині правосуддя.
Прикметно, що в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України, згідно зі статтею 157, і взагалі не може бути змінена.
За допомогою Конституції кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на неї і Пересопницьке Євангеліє.
А в 2011 році була презентувала перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, на яких вручну було написано понад 9 тисяч букв – кожна не більше 1 мм. Але мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Книга важить всього 15 г. Автор – художник-графік – Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.
Попередники сучасної Конституції:
- Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік.
- Конституція УНР –29 квітня 1918 року.
- Мала Конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року.
- Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.
Цікаві факти про Конституції світу:
- Конституція Сан-Марино вважається найстаршою з чинних конституцій (1600 рік);
- Конституція Індії є найбільшою у світі (395 статей, 12 додатків, 500 правок, 117400 слів);
- найменшою є Конституція США;
- у Великій Британії та Ізраїлі немає конституцій, є лише тимчасові акти та закони;
- у Конституції Австралії прописана зарплата генерал-губернатора;
- у Конституції Еквадору закріплені права не лише громадян країни, а й навколишнього середовища, як екосистеми;
- у Конституції Японії чітко написано про офіційну відмову у війні через поразку в Другій світовій;
- Конституція Польщі є першою реально чинною в Європі (1791 рік).
У фонді нашої бібліотеки є матеріали з цієї тематики.
Україна. Конституція. Конституція України : станом на 01 березня 2019 р. : офіційний текст. – Київ : “Правова єдність” редакція юридичних видань, 2019. – 80 с.
Конституція та державні символи України : збірка нормативних документів. – [Київ] : [Видавнича група КМ-БУКС], [2018]. – 107 с.
Конституція України : науково-практичний коментар : станом на 20 червня 2019 року / за заг. ред. К. І. Чижмарь,
О. В. Лавриновича. – Київ : Професіонал, 2019. – 292 с.
Нестерович, В. Ф. Практикум з Конституційного права України / В. Ф. Нестерович ; Міністерство внутрішніх справ України ; Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – Київ : Ліра-К, 2018. – 640 с. : портр.
Речицький, В. Про новітній український конституціоналізм / Всеволод Речицький // Критика : часопис. – 2019. – № 9-10. – С. 28-36 : іл.
У статті досліджено українську конституційну доктрину.