Тетяна АСАДЧЕВА
Нещодавно виповнилося 165 років від дня народження видатного київського зодчого Едуарда Фердинанда Брадтмана (1856-бл.1926).
Його ім’я не настільки відомо багатьом киянам, як імена Владислава Городецького, батька й сина Беретті або Володимира Ніколаєва, однак він подарував Києву чимало прекрасних пам’яток архітектури, без яких неможливо собі уявити наше місто.
Згадаємо його основні будівлі, які прикрашають різні частини Києва…
Перлини архітектури подарував киянам творчий тандем двох талановитих зодчих-німців: Георгія Шлейфера та Едуарда Брадтмана.
Першою ластівкою серед шедеврів цих двох майстрів стала вишукана будівля фешенебельного готелю «Континенталь», що була побудована у стилі ренесансу у 1897 році, яку по праву вважали однією з найгарніших будівель Києва, а за красою внутрішнього оздоблення та зручністю номерів готель конкурував з кращими тогочасними готелями Європи. На жаль, будівля була сильно пошкоджена у вересні 1941 року. Фасад будівлі був відновлений із значними втратами декору та ліпнини…
Творчий дует Шлейфера та Брадтмана також подарував киянам будівлю театру «Соловцов» (нині Івана Франка); прибутковий Будинок Гінзбурга на Городецького, 9, фасад якого розкішно оздоблений ліпниною та скульптурами античних богів, і, звичайно ж, прибутковий будинок на Городецького, 15, який кияни охрестили «Колискою духу». Останній став одним із перших будинків у стилі модерн або арт-деко, який на зламі століть набув в Європі неабиякої популярності…
Продовжуючи розвивати тенденції київського модерну, Едуард Брадтман успішно реалізував і інший свій знаменитий проєкт — це збудована у 1903 році споруда першого двоповерхового цирку у Європі. Будівля стала новаторською в багатьох аспектах: сцена-трансформер, яка перетворювалась з арени на концертну залу на 2000 глядачів, увінчану розкішним скляним куполом, який прикрашав стелю, а також надсучасне на той момент технічне оснащення: зручні крісла, парове опалення, електричне освітлення і навіть гардеробна. На жаль, у вересні 1941 року будівля-цирк була знищена радянськими військами, а цю унікальну перлину Києва довоєнного часу ми можемо побачити лише на фото…
Чимало гарних споруд на вулиці Городецького збереглися до нашого часу та продовжують радувати нас своєю неповторною красою та вишуканістю. Недаремно цю частину міста кияни часто називають «Київським Парижем» — вона є окрасою нашого міста!
Едуард Брадтман залишив нам у спадок і ряд інших не менш відомих шедеврів. Наприклад, Будинок Аршавського або Невтішної вдови (1907р.) або ж Будівля Міського Початкового училища, яка своєю неповторною башточкою прикрашає ріг вулиць Липської та Пилипа Орлика (1904 р.).
Інший київський шедевр архітектора — прибутковий Будинок Ф. Міхельсона — можна побачити на вулиці Богдана Хмельницького, 10, який відомий під назвою «Мереживний Будиночок Брадтмана», збудований у 1903-1904 роках. На жаль, кілька років тому будівля пережила серйозну пожежу та потребує реставрації…
У Києві зберігся і сам будинок архітектора Брадтмана, який він побудував для своєї родини у 1912-1914 роках. Його можна побачити за адресою вулиця Герцена, 6…
Едуард Брадтман тривалий час поряд з Іполітом Ніколаєвим та Олександром Кривошеєвим обіймав посаду міського архітектора (1898-1915/17), керуючи забудовою Подолу та центральної плоскої частини міста. Одна із його робіт того часу — це мавзолей міського голови Києва Степана Сольського, який зараз діє як храм на Лук’янівському цвинтарі.
Успішну кар’єру архітектора він також поєднував з викладацькою роботою: з 1903 року викладав архітектуру в Київському художньому училищі.
Після революції 1917 року архітектор не покинув Київ, працюючи до середини 1920-х районним архітектором.
Останні документи з його підписом датуються листопадом 1926 року… Вважається, що Едуард Брадтман невдовзі помер, хоча дата його смерті та місце поховання точно невідоме.
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/49225/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у читальній залі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії: