06-03-2017 “Читайте, згадуйте мене!” — так звертався Леонід Іванович Глібов до своїх сучасників, але творча спадщина митця актуальна й сьогодні. Вона, за оцінкою С. Воскрекасенка, є своєрідною хрестоматією життя і побуту українських трударів ХІХ століття.
Глібов був демократом і гуманістом. Про це свідчить не лише його поезія, а й статті, фейлетони, літературно-критичні нариси. Байки Глібова реалістичні, життєві завдяки характерним для них особливостям: народності, образності, емоційності, багатству мови, її виразності.
На виставці літератури, присвяченій 190-й річниці від Дня народження Леоніда Глібова представлений увесь його творчий доробок, а також біографічні праці, що розглядають письменника не тільки з професійної точки зору, як видатного літератора й педагога, а й розповідають про його особисте життя, яке було наповнене щасливими і сумними подіями, любов’ю і розчаруванням, щастям визнання творчості і важкістю життєвих негараздів.
Крім іскрометних байок і талановитої прози, Глібов подарував нащадкам неповторні ліричні пісні, освітлені його мріями про високе і вічне кохання.
На могилі Глібова такі слова:
Ласкавим голосом пісень ти нам давав
У наше чесне діло віру,
І гомін радості й надії проводжав
Твою, тепер розбиту, ліру.
І от замовк твій глас, погас огонь ясний,
Що в темному світів околі,
Але не вмер поет у пам’яті людській:
Згадаєм ми тебе й в недоленці лихій,
І в кращий час нової долі.
Виставка триватиме до 15 березня.