Робота з психологом під час війни

Наприкінці лютого життя кожного українця перевернулося з ніг на голову. Ми зіткнулися з пеклом війни, про яке абсолютна більшість із нас знала лише з книг та фільмів. Страх, тривога, відчай, апатія, втрата сенсу — з такими почуттями багато людей просинаються у своїх домівках та підвалах, в тимчасових притулках по всьому світу. Щоб допомогти українцям пережити ці страшні дні та віднайти втрачені опори, 12 квітня ми запросили до прямого етеру психолога Світлану Стасюк. Разом з модератором Іриною Костюк поговорили про те, чому нам так важко звернутися за фаховою допомогою і чому це треба зробити.

Психологічна війна – це атака на ідентичність кожного, на базові питання: “хто я?”, “яка моя функція?”, “яке моє місце у всьому, що коїться?”, “що я маю робити?”. У військових з цим проблем переважно немає, а от у цивільних ідентичність – під сильним ударом.

Саме ця неможливість кудись приткнутися, провина, яку зараз відчувають багато людей, які знаходяться далеко від бойових дій, і є атакою на ідентичність. Провину відчувають УСІ, хто не відчуває безпосередній страх. У психології це можна описати такою собі прямою, на одному кінці якої – провина, на протилежному – страх.

Психолог Світлана Стасюк наголосила на тому, що під час війни потрібно кожного дня ставити собі питання: «Що я можу зробити для себе сьогодні?», «Чи принесе мені користь сум і розпач?», «Що потрібно змінити мені у своєму житті?». Фахівчиня зазначила, що зараз важливо пристосовуватися до нових умов реальності, хоч вони надзвичайно складні. Але ми мусимо вірити в краще й усіма діями йти до перемоги.