24-02-2018 Уже 74 роки ім’я Лесі Українки носить головна публічна бібліотека столиці, яка всю свою історію популяризує її творчість та об’єднує довкола особистості геніальної поетеси усіх, хто пов’язаний з художнім словом, мистецтвом.
Бібліотека за роки існування зібрала прекрасну колекцію творів Лесі Українки, ілюстрованих у різні роки видатними художниками, а також — книг та публікацій про її життя та творчість. Фойє приміщення бібліотеки, що знаходиться за адресою Тургенєвська, 83-85, уже 47 років прикрашає гіпсова статуя Лесі. Усі ці роки її автор – народний художник України Володимир Михайлович Прядка і не підозрював, що його дипломна робота, створена у 1966 році, вже у 1971-му була передана Київським державним художнім інститутом у користування Публічній бібліотеці імені Лесі Українці. Тож 23 лютого, через 51 рік, відбулася зустріч автора зі своєю роботою. Цю зустріч організували працівники бібліотеки у рамках мистецького вечора, присвяченого 147-й річниці від дня народження Лесі Українки.
Володимир Михайлович Прядка — художник монументально-декоративного мистецтва, педагог. Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (2004). Член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Є професором кафедри художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. У своєму виступі перед користувачами та працівниками бібліотеки розповів про історію створення статуї Лесі Українки та підкреслив, що у минулі часи великі цивілізації, могутні держави утверджувалися генієм творців мистецтва та зауважив, що культура – це вироблення ідеї суспільства, створення моделі, проекту всього, що потрібне суспільству – духовності, а затим і матеріального виробництва. А економіка – це лише інструмент реалізації того, що задумали творці. Там, де ми сьогодні мовчимо, не сплять і думають наші недруги.
Володимир Михайлович прекрасно виконує старовинні українські пісні, одну з яких заспівав для аудиторії.
Спеціально до Лесиних днів бібліотекою, а саме відділом літератури з питань мистецтв, було підготовлено унікальну виставку книжок та ілюстрацій за творчістю Лесі Українки. Один із розділів виставки присвячено творчому доробку (в галузі ілюстрації) Василя Яковича Чебаника. Короткий огляд змісту виставки провів заслужений діяч мистецтв, завідувач відділу Леонід Криворучко.
Василь Чебаник — каліграф, художник-графік, член Національної спілки художників України. Заслужений діяч мистецтв України, професор, завідувач кафедри графічного дизайну Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.
Приймати Василя Івановича у своїх стінах було за велику честь. У своєму виступі перед аудиторією бібліотеки розповів, що його дипломна робота по графічному оформленню та ілюструванню драми Лесі Українки «Камінний господар» стала першим, яскравим здобутком на його творчому шляху. Повідомив, що активно працює над проектом “Графіка української мови”. Суть проекту в тому, щоб повернути графіку літер до справжньої, допетровської кирилиці. Вважає, що сучасні українські літери, які стали так виглядати після реформи Петра I 1710 року, є спотвореними; що задля надання їм сучасної європейської пластики з характерною для української мови мелодикою потрібно повернути кириличний шрифт із його давніми ознаками. Майстер переконаний: так ми ще й позбудемося плутанини, яку вносять графеми різних звуків у кирилиці та латиниці, що однаково виглядають. Для присутніх майстер продемонстрував спотворення сучасних українських літер та давні ознаки кириличного шрифту.
Минулого року статую Лесі Українки у фойє бібліотеки доповнив прекрасний художній розпис стіни, виконаний знаним живописцем, графіком, театральним художником, переможцем багатьох мистецьких конкурсів Олександром Павловичем Другановим. Авторський шрифт для цитат із творів Лесі Українки, які органічно доповнили квітковий орнамент розпису, створила відомий майстер каліграфії Вероніка Чебаник. Олександр Павлович розповів про роботу над ескізами, про складнощі техніки втілення розпису, що сьогодні, за відгуками відвідувачів бібліотеки, нікого не залишає байдужим.
На цій мистецькій зустрічі у бібліотеці відбулася презентація художнього полотна за мотивами «Лісової пісні» відомого, надзвичайно талановитого художника Романа Петрука. У свої 26 Роман Петрук має вагомий творчий доробок, неодноразові перемоги у конкурсах та державні відзнаки.
«Лісова пісня» Лесі Українки є твором наскрізь українським. Тут геніально поєднано волинський фольклор з глибоко філософським світосприйняттям. Художнику вдалося майстерно відтворити філософію «Лісової пісні» і художньо осмислити її образи. Картина виконана в тонах, притаманних волинським лісам і водам. Адже художник родом із Луцька. Написана робота зі стильовими елементами українського бароко.
Усіх киян запрошуємо у бібліотеку. Картина «Лісова пісня» Романа Петрука з 23 лютого експонується у фойє бібліотеки на Тургенєвській, 83-85.
Серед добірного товариства митців була присутньою відома письменниця, голова Творчого об’єднання дитячих письменників НСПУ, цьогорічна лауреатка Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва Марія Миколаївна Морозенко. Вона давно і плідно співпрацює з Публічною бібліотекою імені Лесі Українки. У своєму слові наголосила, як важливо українцям це відчувати – жити на своїй землі, берегти виплекане до нас, щоб і опісля пройденого по землі вже цього покоління голос минулого й сучасного промовляв у майбутнє. А бережеться цей ГОЛОС через глибше пізнання РІДНОГО.
Чудовим супроводом зустрічі стали українські пісні у виконанні талановитої поетеси і бандуристки Юлії Григорук.
Слова Лесі Українки: “Я словом правди камінь оживила і житиму, як і жила на світі” є пророчими: вона живе в нашій пам’яті і в наших серцях.