Січень

19.01.2023

Як важливо опинитись у потрібному місці в потрібний час! Героїні роману Крістін Фере-Флері «Дівчина, яка читала в метро» випала доленосна нагода в цьому переконатись.

Фере-Флері, К. Дівчина, яка читала в метро / Крістін Фере-Флері ; – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 160 с.

Крістін Фере-Флері – популярна сучасна французька письменниця, лавреатка престижних премій, почала друкуватися 1996 року і за двадцять років видала близько півсотні книжок для дорослих і для дітей. Кілька років працювала редакторкою у видавництві «Галлімар». Свій перший роман «Маленька любов» (Le Petit Tamour) написала 1996 року. Її роман «Дівчина, яка читала в метро», вийшовши друком, відразу став неабиякою сенсацією на Лондонському книжковому ярмарку.

Головна героїня роману Жюльєтта – молода самотня мрійниця, живе вкрай одноманітно, не має жодних  серйозних планів на майбутнє, працює у невеличкому агентстві нерухомості, а вікенди проводить у батьків. Іноді в її житті трапляються романи, але усі вони закінчуються розлученнями. Одного разу наша героїня вирушає на роботу іншою дорогою і опиняється на незнайомій вулиці, де її приваблює вивіска «Книги без кордонів». Потрапивши всередину, у молодої дівчини від книжкового пилу просто перехоплює подих. Господар будинку – Соліман – назбирав незліченні стоси книжок, щоб потім поділитись ними з саме тими людьми, які цього неодмінно потребують. Але це не книжкова лавка і не бібліотека. У співтоваристві «Книги без кордонів» є люди, які дарують книжки знайомим і незнайомим. Важливо вибрати книжку, яка в даний момент потрібна конкретній людині – так книжки впливають на долю своїх адресатів. Жюльєтта приймає правила незвичайної книжкової гри – її життя потихеньку набуває сенсу і наповнюється дивовижними пригодами. І ми усвідомлюємо, як важливо подарувати людині саме ту книгу, яка зможе вплинути на вирішення її долі.

Сподіваємось, що і ви, дорогі наші читачі, натрапите саме на таку книгу в нашому відділі абонемента.

Фото взяті з мережі «Інтернет».

16.01.2023

«Я писав твори не для того, щоб вони втокмачували різні цінності, як люблять про це говорити деякі поважні метри, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала», – написав великий український письменник Анатолій Дімаров.

Дімаров, А.А. І будуть люди : роман / Анатолій Дімаров. – Харків : Фоліо, 2022. – 974с.

Анатолій Дімаров – один із найталановитіших майстрів української прози, який не боявся змалювати найприхованіші відрізки історії, перебуваючі під жорстоким табу. Він видав цілу плеяду успішних творів, зокрема «Його сім’я», «Ідол», «І будуть люди» та «Біль і гнів». За другий том «Болі і гніву» автор був нагороджений Шевченківською премією. Роман «I будуть люди» – це відверта історична сага про гостелюбне полтавське село, що охоплює період від початку минулого століття і до голодомору. В ній йдеться про трагічну долю декількох сімей в ті найзловісніші часи. З долі кожної окремої людини, окремої сім’ї письменник вправно виткав колоритне полотно української дійсності періоду репресій, примусової колективізації й голодомору. Нещастя, що випали на долю українців, змальовані з глибочезним співчуттям. Багато гіркого болю принесли червоні каральники в українське село, примусово відчужуючи селянина від землі. Цей невимовний біль так і сочиться поміж рядків твору. І ми не можемо не співчувати десяткам дімаровських героїв: Василю Ганжі, отцю Світличному, набожному селянинові-хліборобові і навіть декому із районних керівників. Та попри щемливу тему й особисті негаразди персонажів, роман пересипаний шпаркими, щедротними дотепами.

Тож доторкніться душею до творчості Анатолія Дімарова і ви переконаєтесь в її багатогранності, відчуєте той невичерпний психоколорит в незатертому пережитті історії. Мова настільки жива, що хочеться смакувати кожне слово і вдосконалювати свій мовний запас, а ще, дякуючи автору, можна краще пізнати історію нашої рідної України.

Скористуйтесь пропозицією нашого відділу абонемента – ви нізащо не пошкодуєте!

Фото взяті з мережі «Інернет».

05.01.2023

Під час довгоочікуваних зимових свят хочеться поринути в зворушливу романтичну історію, можливо, з елементами детективу, як от роман Сари Джіо «Ожинова зима», де розслідування таємниці минулого так органічно переплетені з треном кохання.

Джіо, С. Ожинова зима : [роман] / Сара Джіо ; – Харків : Vivat, 2020. – 320 с.

Сара Джіо – сучасна американська письменниця, автор доброго десятка цікавих бестселерів. Її твори видані вже в 30 країнах світу, їх перекладено понад 25 мовами і вони стабільно займають перші рядки в рейтингу «The New York Times». Вона пише про незвичайні людські долі, про загублені в минулому сімейні таємниці і, звичайно ж, про кохання. Її герої сповнені тонкого психологізму, а історії наповнюють душі неабияким теплом. Сторінки твору «Ожинова зима» знайомлять нас з Вірою, яка ледве зводить кінці з кінцями у 30-ті роки минулого століття в Сіетлі й талановитою журналісткою Клер, яка проживає й працює в тому ж самому місті, але вже у 21 столітті. Та що ж їх насправді пов‘язує? Одного разу керівництву газети приходить ідея написати статтю про «ожинову зиму», тобто про небувале затяжне похолодання, яке зненацька нагрянуло того року в Сіетлі у травні. Аналізуючи цю пропозицію, Клер з‘ясовує, що схожий випадок був і в травні 1933 року, коли зник син Віри Рей. Це зникнення настільки привернуло увагу журналістки, що вона твердо вирішує дослідити, що ж саме сталося в ту «ожинову зиму». Ця зворушлива історія тримає нас в напрузі від першої до останньої сторінки. Водночас ми не можемо не захопитись силою волі і незламною витримкою Віри, її безмежною любов‘ю до сина, заради якого вона готова на все. Не меншої уваги варта й постать журналістки Клерк, яка незважаючи на власне горе, співпереживає горю іншої жінки і робить все можливе, щоб вияснити, що ж насправді трапилося.

«Ожинова зима» – вражаючий твір не тільки про втрати і зради, а ще й про справжнє кохання – він вартує вашого прочитання і вже чекає на вас в нашому відділі абонемента.

Фото взяті з мережі «Інтернет».

Шановні користувачі, до вашої уваги книжкові виставки