З появою «Енеїди» забуте і закинене під сільську покрівлю слово,
наче фенікс з попелу, воскресло знову.
Котляревський показав, що і під грубою свитою
б’ється людське серце.
Михайло Коцюбинський
9 вересня 1769 року народився Іван Петрович Котляревський — український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч.
Іван Котляревський — геніальний автор, творчість якого особливо сьогодні має для нас велике значення. 1798 рік, коли побачили світ перші частини «Енеїди» Котляревського, став не лише роком народження нової української літератури, він дав старт для початку соціокультурного конфлікту між імперською Росією та «провінційною» Україною.
Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.
Вже 225 років українці щиро сміються над пригодами Енея – троянця у козацьких шароварах і жупані, “парубка моторного”, що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії. Травестійних “перевдягань” славетного античного Вергілієвого епосу з’явилося в ті часи багато, але тільки українська версія стала архітвором національного письменства.
«Енеїда» започаткувала нову добу українського письменства, стала національною гордістю народу, принесла світову славу її авторові.
Цікаві факти про “Енеїду” Івана Котляревського:
- У розвитку української літературної мови однією із ключових дат вважають 1798 рік. Саме тоді вперше вийшла друком “Енеїда” Івана Котляревського. Він пов’язав поемою стару українську мову з новою. До публікації “Енеїду” поширювали серед української інтелігенції у рукописах. Повністю «Енеїда» вийшла в світ вже після смерті Котляревського, в 1842 році.
- Перше видання “Енеїди” вийшло без дозволу і відома Івана Котляревського. Зробив це за власні гроші конотопський поміщик Максим Парпура. Через це письменник своєрідно йому помстився і у третьому виданні описав Парпуру в пеклі.
- “Енеїду” можна назвати енциклопедією українського народу. Вона зафіксувала все. За підрахунками дослідників у творі майже 7 000 слів. І ці слова означають предмети українського побуту: одяг, взуття, головні убори дівчини, заміжньої жінки, чоловіків; тканини, меблювання, начиння; продукти харчування, сільськогосподарські знаряддя, зброя, музичні інструменти. Згадані народні обряди, звичаї, танці, ігри, хвороби, гуляння, тощо.
- Твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо. Автор використовує макаронічну мову (автор змішував слова та вислови з різних мов або переробляв їх на іноземний лад, щоб зімітувати мову чужинців) та вживає рідкісні чи й вигадані слова «під старовину» (наприклад джерегелі).
- В “Енеїді” побут та традиції зображені через пригоди козака Енея та троянців, що були прообразами козаків-запорожців. Поміщиків та феодалів Котляревський зобразив, як богів, що мали усі негативні риси цих верств – хабарництво, інтриганство, зневажливе ставлення до народу. Деякі з них допомагають Енею, інші – перешкоджають. Деталізація їхніх взаємин зберегла в літературі опис українських традицій.
- У творі органічно вжиті народні прислів’я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, змію Жеретію).
- У поемі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер’єр, що свідчить про майстерність українця у всякому ремеслі.
- Прислів’я, приказки, які ввів Котляревський, живі і тепер. “Ледащо син – то батьків гріх”, «Біда не по дерев’ях ходить, і хто ж її не скуштував?», «Біда біду, говорять, родить», «Заплутався, мов рибка в сітці», «Терявся в думах молодець», тощо.
- Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами, і ще віддаленіша монголо-татарська навала — автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності.
- У бібліотеці французького полководця Наполеона Бонапарта був примірник “Енеїди” Івана Котляревського.
- За мотивами поеми Котляревського «Енеїда» поставлені опери, оперети, вистави, мюзикли, рок-опера, тощо.
- 1991 року режисер Володимир Дахно зняв повнометражний мультфільм «Енеїда», створений за мотивами однойменної поеми Івана Котляревського на студії Укранімафільм.
- Полтавський історик Борис Тристанов уклав словник, в якому зібрав пояснення до застарілих та маловживаних слів з “Енеїди”.
- Сьогодні у світових бібліотеках та приватних колекціях зберігається всього кілька примірників першодруків «Енеїди» 1798, 1808, 1809 та 1842 років. Найрідкіснішим виданням є першодрук 1798 року — окрім примірника в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, відомо лише про кілька інших примірників у найбільших бібліотеках та приватних колекціях світу. Менш рідкісним, однак не часто зустрінеться видання 1809 року — воно наявне лише в кількох десятках найбільших бібліотек та приватних колекцій світу.
- 2017 року у Національному художньому музеї України в Києві відбулася виставка «Проект Енеїда» — перша виставка, що зібрала близько 200 визначних артефактів: ілюстрації, станковий живопис і графіку, театральні афіші, мультиплікацію, фото – та відеоматеріали, книжкові видання, які стосуються візуальних образів поеми Івана Котляревського, з приватних колекцій та 11 музеїв України.
- 2020 року у виставковій залі Полтавського художнього музею (Галерея мистецтв) відбулася виставка «Ілюстрована Енеїда», де було представлено більше 400 ілюстрацій, заставок і кінцівок до розділів «Енеїди» художників, з книжкових видань 1903—1969 років.
- «Енеїда» І. Котляревського перекладена багатьма мовами народів світу, серед яких: чеською, білоруською, болгарською, румунською, німецькою, англійською, польською, грузинською, есперанто, японською.
“Енеїда” І. Котляревського ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури. Україна та світ й сьогодні з великим задоволенням читає “Енеїду” І. Котляревського, яка органічно вплелася в українську та світову культуру. Вона живе разом з її автором, бо те, що служить народові, не вмирає.
Пропонуємо вашій увазі бібліографічний список літератури «Енциклопедія народу: 225 років із часу видання «Енеїди» Івана Котляревського».