95 років від дня народження Павличка Дмитра Васильовича (1929-2023), українського поета, перекладача, літературного критика.
28 вересня минає 95 років від дня народження Дмитра Павличка (народ. 1929). В історії українського письменства Дмитро Павличка слід визнати зачинателем і видатним речником посттоталітарної літератури в Україні.
Дмитро Павличко – автор щонайменше двох із половиною тисяч поетичних творів і кількох тисяч віршованих перекладів. Перекладав поезію більш як чотирьохсот поетів із п’ятдесяти семи літератур світу. Поет і політик просто й афористично формулював для нації програми історичного моменту і чітко визначав особисту відповідальність за свободу кожної людини.
У 1983-му вийшла укладена ним антологія європейських поетів “Світовий сонет”. Переїхавши до Києва з родиною у 1964 році, Павличко очолив сценарну майстерню кіностудії імені Довженка. З 1971 року протягом восьми років був редактором літературного журналу “Всесвіт”, який зміг перетворити на справжній культурний феномен. У 1977 році отримав Шевченківську премію, а за нею потім чимало нагород та відзнак. Наприкінці 1980-х Павличко стає головою Товариства української мови, а згодом – одним із ініціаторів створення політичної партії Народний рух України, яка боролася за незалежність країни та її вихід із Радянського Союзу. Узявшись до політичної діяльності, Павличко кілька разів стає народним депутатом, працює послом у Канаді, Словаччині, Польщі. Багато творів Павличка ставали піснями. Безперечно, найвідоміша пісня на слова поета – “Два кольори”. Після того, як музику до цього тексту створив композитор Олександр Білаш, вірш здобув всенародну популярність. “Все не те, коли нема любові”, – писав у своїх віршах Павличко. І залишив по собі великий спадок інтимної лірики, яка відзначається щирістю та пристрастю.
В читальній залі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки 26 вересня відкрито книжкову виставку «Я знаю — моя Україна воскресне на поклик добра!» до 95 річчя від дня народження Павличка Дмитра Васильовича. Запрошуємо усіх бажаючих.