У Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у межах другого дня XVI науково-практичної конференції «Бібліотеки для стійкості та сталого розвитку» завідувач відділу бібліотечних комунікацій Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Віталій Білозір представив доповідь «Бібліотека як простір стійкості: досвід та стратегії розвитку в умовах великої війни».
У своєму виступі спікер наголосив, що останні роки стали для бібліотеки періодом глибокої трансформації. Від розгубленості перших днів повномасштабного вторгнення заклад перейшов до стратегії активної присутності в житті громади – виходу за межі бібліотечного простору задля підтримки та взаємодії з користувачами.
Сьогодні діяльність бібліотеки базується на п’яти ключових напрямах:
- гуманітарна відповідь – допомога громаді та професійній спільноті;
- соціальна експансія – реалізація проєктів ресоціалізації, зокрема «Видима бібліотека»;
- цифрова стійкість – розвиток мережі хабів цифрової освіти та протидія інформаційним маніпуляціям;
- культурна дипломатія – ініціатива «Книжки_вслід», що популяризує українське слово за кордоном;
- мовна безбар’єрність – діяльність Multilingual Hub, спрямована на підтримку переходу на українську мову та вивчення іноземних мов.
Окрему увагу було приділено психоемоційній підтримці користувачів. Бібліотека розвиває проєкт «Бібліотерапія: твоя книга щастя», у межах якого фаховий психолог допомагає відновити внутрішній ресурс через консультації та спеціально підібрану літературу. Також представлено інноваційну практику створення «БАДДів» – своєрідних рецептів лікування читанням для різних психоемоційних станів.
Важливим напрямом залишається реалізація проєктів ресоціалізації. У межах ініціативи «Видима бібліотека» нещодавно до Ладижинської колонії передано 100 книг патріотичного змісту. Вже у травні стартує новий проєкт «Svitlo за ґратами», спрямований на підтримку засуджених через перегляд та обговорення високохудожнього кіно.
Бібліотека також активно розвиває мобільні форми обслуговування: наразі вона опікується 50 нестаціонарними точками у шпиталях, освітніх закладах і на підприємствах Києва. Новий проєкт «Бібліомобіль» передбачає створення мобільного бібліотечного простору з мультимедійною сценою та автономним живленням, що є особливо актуальним в умовах можливих блекаутів.
У межах міжнародної ініціативи «Ukrainian library renaissance» підтримку вже отримала 101 бібліотека у 15 областях України – кожна з них забезпечена новими книгами та ноутбуком для роботи.
Підсумовуючи, Віталій Білозір наголосив, що сучасна бібліотека – це, передусім, спільнота людей, які формують нові сенси та відповідають на виклики часу. Завдяки партнерству з європейськими колегами, зокрема з бібліотеками Кракова, Вільнюса, Кишинева, Тампере та інших міст, українські бібліотеки впевнено інтегруються у міжнародний професійний простір.
«Бібліотека – це «м’яка сила», яка здатна адаптуватися до запитів «на вчора» і водночас захищати думки наших читачів», – підсумував спікер.