Днями завідувач відділу бібліотечних комунікацій Публічної бібліотеки імені Лесі Українки повернувся з інтенсивного тижневого стажування, яке проходило в портовому місті Клайпеда (Литва). Поїздка, що об’єднала провідних українських фахівців, стала потужним простором для професійного обміну, здобуття нових інсайтів та закладання фундаменту для майбутніх міжнародних проєктів.

Програма візиту була надзвичайно насиченою й охопила ціле сузір’я унікальних бібліотечних просторів регіону:

Klaipėdos apskrities Ievos Simonaitytės viešoji biblioteka (головна організаторка та приймаюча сторона);
Klaipėdos rajono savivaldybės Jono Lankučio viešoji biblioteka (зокрема філія у місті Гаргждай);
Kretingos rajono savivaldybės M. Valančiaus viešoji biblioteka.

Усі ці заклади різні за масштабом, але об’єднані спільною філософією: сучасна бібліотека — це живий, відкритий культурний організм, де технології, інновації та людина не конкурують, а підсилюють одне одного.

Простір без бар’єрів: архітектурні та соціальні стандарти

Литовські колеги демонструють досконалий підхід до роботи з фізичним і людським виміром. Будівлі бібліотек — світлі, наповнені склом і сонцем, де звичні коридори трансформовані в художні галереї, а внутрішні дворики є затишними зонами відпочинку. Весь простір функціонує на засадах абсолютної безбар’єрності та інклюзивної філософії.

Особливу увагу нашого завідувача відділу комунікацій привернула робота з різними віковими групами:

Дитячі зали: це не просто книжкові стелажі, а інтерактивні локації з акваріумами, іграшковими кухнями, ляльковими будиночками та дерев’яними гойдалками.
Простір для підлітків: зали обладнані круглими столами з комп’ютерною технікою, де молодь збирається разом, спілкується та грає у відеоігри. Це повністю руйнує застарілий стереотип про «сувору бібліотечну тишу» і залучає юне покоління.

Штучний інтелект та цифровізація в бібліотечних процесах

Литовські бібліотеки діють як головні провайдери безперервної освіти (lifelong learning) для своїх громад. Надзвичайно перспективним досвідом для нашої бібліотеки є робота литовських професійних груп із штучного інтелекту (AI work groups). Бібліотекарі системно аналізують можливості інтеграції ШІ в щоденні процеси для підвищення ефективності роботи, тестують чат-боти, шукають фандрейзингові можливості для впровадження ШІ-рішень та формують бази корисних інструментів для робочих місць.

Паралельно ведеться масштабна робота з медіаграмотності та навчання користувачів. Простір навчає на кожному кроці: коридори прикрашають інформативні стенди (наприклад, інтерактивна виставка «Rašymas šviesa» / «Писання світлом», яка знайомить з історією фотографії від камери-обскури до цифрових технологій).

Стратегічне партнерство та диверсифікація фінансування

Бібліотечна система Литви має чітку та збалансовану структуру (Національна бібліотека імені Мартінаса Мажвідаса, 5 повітових, 1 аудіосенсорна та 60 муніципальних бібліотек із 1105 філіями). Проєктна діяльність колег базується на суворому алгоритмі: від аналізу потреб громади до оцінки результатів та забезпечення сталості проєктів.

Для фінансової стабільності та незалежності заклади залучають найрізноманітніші джерела фінансування: програми Erasmus+, Раду культури Литви, American Corner (Посольство США), Nordic Culture Point, Міністерство культури та кошти муніципалітетів. Завдяки цьому з 2013 року успішно реалізуються такі потужні ініціативи, як Міжнародний фестиваль культури та літератури INKULTŪRACIJA та Клайпедський книжковий ярмарок, що збирають тисячі відвідувачів навколо суспільно важливих тем.

 Поетичне слово та підтримка української громади

Стажування нашого колеги мало й важливу культурно-дипломатичну місію. У стінах Клайпедської бібліотеки було організовано творчий вечір української поезії (вже 6-й захід автора у Литві), де він презентував власні поетичні тексти. Щира розмова, глибока атмосфера єдності та підтримки ще раз довели: литовські бібліотеки стали надійним і безпечним культурним прихистком для великої української громади Клайпеди. Особливо зворушливою стала зустріч на заході з нашою землячкою з Черкащини (м. Жашків) Світланою Онищук.

 Слова вдячності партнерам

Адміністрація та колектив Публічної бібліотеки імені Лесі Українки висловлюють щиру вдячність закордонним партнерам за організацію цієї надзвичайної програми:

Керівництву Klaipėda County Ieva Simonaityte Public Library — директорці Лаурі Юхневич-Шімкевіче (Laura Juchnevič Šimkevičė) та проєктній менеджерці Вікторії Жилінскайте (Viktorija Žilinskaitė);
Координаторці групи, українсько-литовській бібліотекарці Ларисі Сидоренко;
Усій талановитій українській команді за професійну синергію (Світлані Сіньковій, Ользі Свіргун-Коновальчук, Ользі Крицькій та Ользі Никорак).
Програма фінансувалася Міністерством культури Литовської Республіки та реалізовувалася Асоціацією публічних бібліотек повітів у тісній співпраці з Литовською асоціацією бібліотекарів та Українською бібліотечною асоціацією (УБА).

Європейський вектор «Лесиної бібліотеки»

Приємно відзначити, що європейський досвід литовських колег є дуже близьким для нашої книгозбірні. Під керівництвом директорки Ольги Романюк у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки м. Києва вже тривалий час успішно впроваджуються інноваційні проєкти, спрямовані на безбар’єрність, інклюзію та діджиталізацію.

Участь нашого завідувача відділу бібліотечних комунікацій у цьому стажуванні — це ще один важливий крок для зміцнення міжнародних зв’язків. Отримані практичні кейси, інструменти ШІ та комунікаційні стратегії будуть детально опрацьовані та інтегровані в роботу нашої бібліотеки, щоб зробити її ще більш сучасною та відкритою для кожного киянина!