18-04-2020 День пам’яток історії та культури в Україні відзначають 18 квітня.
У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites).
На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99.
Завдання цього свята – ще раз нагадати суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
У липні 2000 року Президент України підписав Закон «Про охорону культурної спадщини», котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно із Законом, об’єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць, є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.
На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об’єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). Це наступні об`єкти:
- Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра (з 1990 р.);
- Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.);
- Геодезична дуга Струве (з 2005 р.);
- Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011 рр.);
- Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (з 2011 р.), нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
- Дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі і України (з 2013 р.);
- Стародавнє місто Херсонес Таврійський (з 2013 р.).
Також українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка і державний історичний та природний музей-заповідник; Кам’янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор’ї; Дендрологічний парк «Софіївка»; Кам`яна Могила та інші.
Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятка, у тому числі за видами: археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури − 17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і техніки − 17. Із загальної кількості пам’яток − 3005 національного і 141826 − місцевого значення. Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України, до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України.
Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки. Але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.
У фонді нашої бібліотеки є матеріали, що знайомлять з цією темою.
Україна Incognita / за заг. ред. Л. Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2015. – 397 с. : іл.
У книзі розповідається про пам’ятки історії та культури, цікаві події з історії української держави.
Історико-культурні заповідники : [монографія] / за ред. В. Вечерського ; [відп. за вип. О.М. Сердюк] ; Міністерство культури України ; Державна служба з питань національної культурної спадщини ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. – Київ : [Б. в.], 2011. – 210 с. : іл.
Пам’ятки історії та культури в житті суспільства // Алексєєв Ю. М. Думать, сіять, не ждать… : науково-популярне видання. – Київ, 2001. – С. 108-141.
По закінченні карантину запрошуємо до бібліотеки, де на вас чекають ці та багато інших джерел.