18 травня Україна вшановує пам’ять жертв депортації кримських татар та відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о третій годині ночі й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня).
До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Для перевезення було використано 67 ешелонів.
Офіційною підставою для цього злочину стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Без сумніву, був здійснений акт геноциду і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності. За офіційними даними було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, – 423 100. В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46,2 % кримських татар, тобто майже кожен другий з народу.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
Після депортації почалося перейменування кримськотатарських назв сіл, районів, міст: всього перейменовано близько 1300 населених пунктів Криму (приблизно 90 % від усіх топонімів). 1945 року скасовано національно-територіальну автономію кримських татар – Кримську АРСР, а на її місці утворено Кримську область, куди почалося масове організоване переселення слов’янського населення (в основному з РРФСР: Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей).
Депортація кримських татар – один із страшних прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.
З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
Пропонуємо ознайомитися з деякими матеріалами з даної теми.
Я свідчу : [альбом] = Men Saatliq Etem = I Witness / [авт. ідеї Ф. Осман ; передм., мал. С. А. Саліма]. – Ічня : Формат, 2019. – 63 с. : іл., портр.
Книга Садика Аджи Селімова «Я свідчу» має силу і документа, і художнього доказу. Її автор втратив батьків у 1947 році, опинився в дитячому будинку. І його життєвий шлях позначений кількома віхами: дитинство в рідному селі Ускут, між Судаком і Алуштою, ніч депортації і страшні роки виживання на чужині.
Беліцер, Н. Кримські татари як корінний народ : історія питання і сучасні реалії : посібник для тих, хто прагне з’ясувати / Наталя Беліцер ; Інститут демократії імені Пилипа Орлика, м. Київ. – Київ : ДП «Національне газетно-журнальне видавництво», 2018. – 167 с. : іл.
Мусаєва, С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. – Харків : Vivat, 2018. – 254 с. : іл., портр.
В книзі подається портрет сучасного національного лідера кримських татар, готового вийти за межі власного комфорту, щоб на повний голос говорити про права свого народу. Вона побудована як діалог із Джамілєвим.
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015) : збірник документів та матеріалів / [упоряд. О.Г. Бажан та ін.] ; Національна академія наук України [та ін.]. – Київ : Кліо, 2016. – 1092 с.
До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.
Магочій, П.-Р. Крим наша благословенна земля / Павло-Роберт Магочій ; [пер. з англ. О. Сидорчука, Н. Кушко]. – Ужгород : Видавництво В. Падяка, 2014. – 160 с. : іл.
Книга знайомить читача з важливими етапами цивілізаційного поступу на Кримському півострові – від доісторичних часів і до сьогодення. Вона цікаво розповідає про історію та культуру багатьох народів, які в різні епохи населяли ці території, сприймаючи Крим як свою вітчизну.
Кульчицький, С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956-1989 рр.) / Станіслав Кульчицький // Український історичний журнал : науковий журнал. – 2018. – № 2. – С. 75-109.
У статті аналізуються основні етапи й закономірності боротьби депортованого народу за повернення на історичну Батьківщину. 33-річна боротьба надала корінному народу Криму монолітної єдності й набула широкого розголосу як у СРСР, так і за його межами. По суті, депортований народ перетворився на згуртований народ-дисидент, який зробив вагомий внесок у розпад російсько-радянської імперії.
Громенко, С. Вітчим народів. Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму / Сергій Громенко // Чумацький шлях : науково-популярний журнал. – 2018. – № 2. – С. 9-12 : фото.
В статті проаналізовано причини депортації кримських татар у 1944 р.
Більше джерел ви можете знайти в електронному каталозі бібліотеки.