«Музика повинна викресати вогонь з людських сердець» – ці слова належать відомому німецькому композитору, одному з найбільш шанованих світових музикантів Людвігу ван Бетховену.
Геніальний композитор, творчість якого носить епохальний характер. Будучи разом з Гайдном та Моцартом одним з основоположників віденського класицизму, мистецтво Бетховена є поворотною точкою від епохи класицизму XVIII ст. до епохи романтизму XIX ст., а його вплив на творчість декількох наступних поколінь європейських композиторів неможливо переоцінити.
Людвіг ван Бетховен народився ймовірно 16 грудня 1770 року в Бонні, хрещений 17 грудня 1770 року в католицькій церкві Святого Ремигия. Музична кар’єра Людвіга була зумовлена наперед, оскільки його батько і дід були співаками в придворній капелі. Батько хлопчика мріяв зробити з сина композитора, який не поступався б по популярності Моцарту, і навчав його грі на різних музичних інструментах. Проте досягнення Людвіга на цьому терені не блищали і батько передоручив його навчання своїм приятелям.
Першим серйозним вчителем Бетховена став композитор Крістіан Готліб Нефі. Саме він розпізнав в хлопчику справжній талант. Під керівництвом Нефі Бетховен в 20 років видасть свій перший музичний твір.
Уже в 12 років Бетховен отримав першу роботу музичної спрямованості – помічник органіста при дворі. Бетховен вивчав італійську та французьку, намагався складати музику.
Після смерті матері в 1787 році він взяв на себе матеріальні обов’язки сім’ї. Людвіг Бетховен став грати в оркестрі, слухати університетські лекції. Випадково зіткнувшись в Бонні з Гайдном, Бетховен вирішує брати в нього уроки. Для цього він переїжджає до Відня. Після деяких спроб Гайдн направляє Бетховена на заняття до Йоганна Альбрехтсбергера.
Зрештою Бетховен сам вибрав собі наставника – Антона Сальєрі.
Уже в перші роки життя у Відні Бетховен завоював славу піаніста-віртуоза. Його гра вразила слухачів.
Через декілька років життя у Відні, твори Людвіга ван Бетховена починають видаватися широкими тиражами і користуватися великою популярністю. У цей період композитор пише три концерти і двадцять сонат для фортепіано, вісім скрипкових сонат, безліч інших творів. Серед них такі знамениті твори як Перша і Друга симфонії, ораторія «Христос на Оливній горі», а також балет «Творіння Прометея».
У 1796 році Бетховен починає втрачати слух. У нього розвивається тиннитус – запалення внутрішнього вуха, що приводить до дзвону у вухах. За порадою лікарів він надовго усамітнюється в маленькому містечку Хайлігенштадт. Однак спокій і тиша не поліпшують його самопочуття. Бетховен починає розуміти, що глухота невиліковна, для нього це велика трагедія.
Там він працює над Третьою – Героїчною симфонією. Повна глухота відокремлює Людвіга від зовнішнього світу. Однак навіть ця подія не може змусити його припинити писати. На думку критиків, Третя симфонія Бетховена повністю розкриває його найбільший талант.
У 1802-1812 роках Бетховен писав сонати з особливим бажанням і завзяттям. Тоді були створені цілі серії творів для фортепіано, віолончелі, опера «Фіделіо» і деякі інші твори, багато які з них стають його візитними картками: Місячна соната, Дев’ята симфонія і Урочиста меса.
Після 1812 року творча активність композитора на час падає. Однак через три роки він починає працювати з колишньою енергією. У цей час створені фортепіанні сонати з 28-ї по останню, 32-гу, дві сонати для віолончелі, квартети, вокальний цикл «До далекої коханої». Багато часу приділяється і обробкам народних пісень. Поряд з шотландськими, ірландськими, уельськими, є російські і українські.
Він читає партитури опер різних авторів, серед яких особливу увагу приділяє роботам німецького композитора Вебера, з яким зустрічається під час його приїзду до Відня.
У 1824 році Бетховен виконав Дев’яту симфонію. Публіка влаштувала композитору овацію. Відомо, що Бетховен стояв спиною до залу і нічого не чув, тоді одна зі співачок взяла його за руку і повернула обличчям до слухачів. Люди махали хустками, капелюхами, руками, вітаючи композитора. Овація тривала так довго, що присутні там поліцейські чиновники зажадали її припинення. Подібні вітання допускалися тільки по відношенню до особи імператора.
Здоров’я Бетховена погіршується, і, врешті-решт, важке захворювання печінки 26 березня 1827 року приводить до смерті великого композитора. Понад двадцять тисяч чоловік йшли за його труною. Серед тих, хто гірко оплакував смерть композитора, був 30-річний Франц Шуберт, який мріяв побувати в будинку Бетховена, показати йому свою музику, але так і не наважився потурбувати генія… Під час похорону була виконана улюблена заупокійна меса Бетховена «Реквієм до-мінор» Луїджі Керубіні.
Пропонуємо ознайомитися з літературою про видатного композитора з фонду нашої бібліотеки та бібліотек міста.
Людвиг ван Бетховен. Дух свободы. – Киев : Biem/stemra, 2011. – 25 с. : ил., портр. + 1 компьютерный диск.
Натхненний постійною жагою внутрішньої свободи, Бетховен створював чудові концерти і хвилюючі камерні твори, які в повному обсязі відображають його пристрасну натуру.
Людвиг ван Бетховен (16 декабря 1770 года – 26 марта 1827 года) // Бадрак В. В. Стратегии гениальных мужчин. – Харьков : Фолио, 2010. – С. 172-178.
Книга Валентина Бадрака присвячена геніям і є квінтесенцією детального аналізу близько 400 біографій історичних особистостей. Вона написана з урахуванням аналізу робіт сучасних фахівців в області психоаналізу і відомих психологів. Автор аргументовано доводить, що основою геніальності людини є творча ідея, яку приводить в дію воля. Генії завжди кидають виклик суспільству. Якщо ви хочете самореалізації, прагнете до виразності, якщо ви готові перетворити талант на геніальність, то ця книга для вас!
Кувшинникова, О. В. Бетховен и Элиза. Нежное послание : [роман] / Ольга Кувшинникова. – Москва : Алгоритм, 2008. – 240 с.
Небагато знайдеться жінок на світі, яких так любили і яким так розповіли про свою любов… Ця жінка була музою Бетховена і невінчаною дружиною композитора в останні роки його життя, їй присвятив він своє знамените музичне послання «До Елізи». Але справжнє ім’я її Бетховен не відкрив світу, і на те були вагомі причини. Тільки після смерті композитора стало відомо, як звали «Елізу» в дійсності.
Людвиг ван Бетховен (1770-1827) // Сто великих композиторов. – Москва : Вече, 2007. – С. 73-81 : портр.
На всьому протязі історії людства музика складала істотну частину життя людей. Починаючи з давніх часів вона є таким видом мистецтва, яке має великий емоційний вплив на людину. «Музика – найпоетичніше, наймогутніше, найбільш живе з усіх видів мистецтв», – так писав Г. Берліоз. Про найвизначніших композиторів в історії людства оповідає книга з серії «100 великих».
Альбом для домашнего музицирования = Album for home music making : для фортепиано Вып. 1. – Москва : Музыка, 2005. – 55 с. : ноты.
До збірки увійшли твори різних жанрів, стилів, епох, що являють собою найпопулярніші зразки світової музичної культури. Призначається для широкого кола любителів музики.
Чернявська, М. С. Л. Ван Бетховен і фортепіанна культура кінця XVIII – початку XIX ст. (проблема формування фортепіанної фактури) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. мистецтвознав. 17.00.03 / Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. – К., 2001. – 19 с.
Досліджено проблему еволюції фортепіанного мистецтва бетховенської епохи з її особливостями і закономірностями, рушійною силою. Висвітлено тенденції розвитку фортепіанного виконавства й педагогіки на межі XVІІІ – XІХ ст., а також стан і взаємозв’язки фортепіанної творчості Бетховена з діяльністю видатних піаністів-сучасників. Вперше надано об’єктивну оцінку внеску відомих піаністів-виконавців зазначеної доби в процес формування фортепіанної музики, зокрема фортепіанної фактури. Визначено роль малих п’єс у творчості Бетховена та піаністів-виконавців у процесі еволюції музики. Висвітлено процес трансформації жанрів музики XVIII ст. у перехідну епоху, що передувала музичному романтизму XІХ ст. Досліджено еволюцію фортепіанної музики залежно від технічних і художніх засобів виконавства.
Бетховен, Людвіг ван [електронний ресурс] – К. : Атлантік, 2006. – 1 комп’ютерний диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 1 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 10 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 11 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 12 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 13 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 14 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 15 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 16 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 17 / Людвиг ван Бетховен. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.
Бетховен, Л. ван. Произведения [электронный ресурс] : № 86 / Л. ван Бетховен, А. Берг. – К. : Матрикс, 2006. – 1 компьютерный диск.