Тетяна Асадчева

На початку вулиці Великої Житомирської можна побачити незвичну будівлю, фасад якої прикрашає скульптура гаргуйля, що за легендами охороняє будинок від злих духів.

Однією з найцікавіших вулиць старого Києва вважається Велика Житомирська, яка з’єднує Михайлівську та Львівську площі. Це одна з найдавніших київських вулиць, що знаходиться у самісінькому центрі Старого Києва.

Сьогодні її довжина становить менше кілометра, проте вона вважається яскравим прикладом київської архітектури кінця ХІХ-початку XX століття. Свого часу вона належала до найпрестижнішого Першого розряду, тож не дивно, що на ній можна побачити чимало яскравих архітектурних пам’яток та величних прибуткових будинків, які й нині прикрашають її.

Будинок Іполити Роговської на Великій Жиомирській, 8-а. Фото: Тетяна Асадчева

Серед цих будинків особливу увагу привертає прибутковий будинок Іполити-Цезарини Роговської, розташований за адресою Велика Житомирська, 8-а. Також їй належав і сусідній будинок №8-б, споруджений у 1903 році за проєктом відомого архітектора Йосипа Зекцера.

Будинок №8-а, зведений у 1912 році (за деякими даними — у 1908 році), став справжнім архітектурним шедевром. Він побудований у стилі модерн із використанням готичних і романських елементів, що надає йому особливої виразності.

Варто згадати й про автора цієї пам’ятки — талановитого зодчого, цивільного інженера Михайла Бобрусова, який залишив значний слід у забудові Києва. Окрім цивільних споруд, він відомий своєю роботою над численними військовими казармами, які стали важливою частиною київської забудови початку XX століття.

Будинок з гаргуйлем на світлинах 1930-х.Фото з архіву Кирила Третяка

Відомо також, що водночас з будівництвом будинку на Великій Житомирській цей зодчий керував будівництвом Бессарабського критого ринку за проєктом варшавського архітектора Генріка Гая.

Вишукана майстерність Михайла Бобрусова у використанні архітектурних деталей особливо помітна в оздобленні фасаду будинку Роговської, де зодчий майстерно поєднав піщаний колір цегли з темно-сірими цементними площинами і деталями.

Симетрія композиції фасаду підкреслюється двома прямокутними еркерами, які поєднані балконом на рівні третього поверху. Ось симетрії виділена трикутним фронтоном, що майстерно імітує готичний вімперг із круглим розетковим вікном у центрі.

Також на фасаді можна побачити лаконічні рельєфні рослинні орнаменти й маскарони, які додають будинку виразності та елегантності. Завдяки ретельній обробці фасаду та його декору, а також оригінальній і чіткій композиції цей будинок вважається видатним прикладом новітньої інтерпретації форм середньовічного зодчества в архітектурі Києва на зламі минулих століть.

Скульптура гаргуйля на фасаді. Фото з відкритих джерел

Пікантним акцентом будівлі є скульптура гаргуйля, що знаходиться на рівні п’ятого поверху. Цікаво, що поява незвичної істоти на фасаді будинку породила чимало містичних легенд і таємниць. Адже, за легендою, гаргуйль — це міфічний персонаж, дракон, який балансує між земним і підземним світами. Спершу ці скульптури використовувалися в архітектурі для захисту будинків від злих сил та стихій.

Але існує й інша версія щодо цієї скульптури на фасаді будинку Іполіти Роговської. Вважається, що ця пані була палкою прихильницею містики й навіть організовувала у власній оселі спіритичні сеанси, викликаючи духів із потойбічного світу. Саме на рівні кімнати, де відбувалися ці містичні ритуали, на фасаді й розташована скульптура гаргуйля, що додає будинку особливого шарму.

Пам’ятка вражає своїми архітектурними деталями. Фото авторки

Ще одна легенда про будинок з’явилася відносно нещодавно — після публікації книги Олеся Ільченка «Місто з химерами». У цьому творі автор досліджує творчість знаменитого київського архітектора Владислава Городецького, додаючи до архітектури Києва містичних акцентів. Він висунув припущення, що цей будинок разом із «Будинком з химерами» Городецького та «Будинком із чортом» на Гоголівській утворює трикутник навколо Софії, обмежуючи її благодать.

Ця гіпотеза відкриває простір для роздумів: чи дійсно трикутник має вплив на сакральні місця Києва, або ж це лише витончена фантазія? Так чи інакше, але подібні історії надають місту неповторного шарму, підкреслюючи його багатогранність.

Маскарони на фасаді пам’ятки. Фото: Тетяна Асадчева

Окрім містичних історій, будинок Целестини Роговської також запам’ятався завдяки видатним особистостям, які в різний час мешкали тут. Зокрема, видатний музикознавець, композитор і педагог Григорій Любомирський (1865-1937), який викладав у Музично-драматичній школі імені Лисенка, був професором Київського музично-драматичного інституту та автором підручників із гармонії та теорії музики. Його учнями стали такі відомі діячі, як Василь Верховинець, Олександр Кошиць і Кирило Стеценко.

Вже у 1950-60-х роках в цьому будинку мешкав відомий воротар київського «Динамо», заслужений майстер спорту і тренер Антон Ідзковський (1907-1995).

У радянські часи на першому поверсі пам’ятки розміщувався магазин «Бакалея».

На жаль, реконструкція 1990-х років негативно позначилася на будинку. Значну частину його архітектурних деталей було втрачено, а початкове планування зазнало змін. Попри це, споруда залишається важливим архітектурним символом Києва та зразком модерністського трактування форм середньовічного зодчества.

Фрагмент оздоблення інтер’єру салону. Фото: Тетяна Асадчева

Зараз одне з приміщень займає салон краси «YEEZY». Цікаво, що в оздобленні стелі салону відтворена ліпнина із зображенням фігурок янголят та можна побачити живописні мініатюри.

Сьогодні будинок з гаргуйлем — це не просто самобутня архітектурна пам’ятка, а справжній літопис Києва, в якому переплелися містичні оповіді, культурні досягнення та неповторний дух Старого міста.

Детальніше за посиланням:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/110431/

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Баканов, В. А. Забытые страницы киевского быта : [сборник кратких очерков и эссе] / Виталий Баканов. – Киев : Скай Хорс, 2011. – 252 с. : фотоил., портр.

Вулиця Велика Житомирська // Друг, О. М. Вулицями старого Києва / Ольга Друг. – Львів : Світ, 2013. – С. 62-75 : іл.

Єрофалов-Пилипчак, Б. Л. Архітектура незалежного Києва : сторінками архітектурного часопису А.С.С./А+С. [Т. 1. Дуже великі проекти : книжка-білінгва] / Борис Єрофалов-Пилипчак ; [Українська Академія Архітектури ; Національна Спілка Архітекторів України ; Київський Національний Університет Будівництва та Архітектури]. – [Київ] : А+С, 2020. – 828 с. : іл.

Закревский, Н. Летопись и описаніе города Кіева. Ч. 1. Описаніе / сост. Николай Закревский. – Москва : Въ Университет. Тип., 1858. – 266 с. : карт., рис.

Ієвлева, В. П. Пам’ятки індустріального розвитку Києва кінця XIX – першої третини XX століття / Валерія Ієвлева ; Міністерство культури і туризму України ; Державна служба з питань національної культурної спадщини ; Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. – Київ : [Прес-КІТ], 2008. – 247 с. : іл.

Особняки Старокиївської, Бульварної та Либідської частин : Велика Житомирська, 28 // Друг, О. М. Особняки Києва / Ольга Друг, Дмитро Малаков. – Київ : Кий, 2004. – С. 279-290 : іл.

Статті:

Гирич, І. Київський путівник : найцікавіші ву лиці старого Києва / Ігор Гирич // Київ. – 2012. – № 10. – С. 163-177.