Гімн людині і природі

 До 70-річчя повісті «Старий і море» Е. Хемінгуея

Ернест Міллер Хемінгуей (1899–1961) – американський письменник, прижиттєво визнаний класик світової літератури, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року, лауреат Пулітцерівської премії 1953 року. Здобув широку популярність завдяки своїм романам та оповіданням, а також завдяки активному та наповненому пригодами життю. Його лаконічний і насичений стиль оповіді відіграв значну роль у літературі XX століття. Він багато подорожував і писав про все, що його оточувало, з такою легкістю та простотою, що наче читач сам переживав тамтешні події. Його твори надихнули і виховали не одне покоління читачів. Він має чималий різнокультурний досвід в письменницькій справі, яким щиро ділився з іншими. За своє життя написав та опублікував 7 романів, 6 збірників оповідань та 2 документальні роботи. Додаткові роботи, до яких належать 3 романи, 4 збірки оповідань, 3 документальні праці, опубліковано посмертно. Багато з його праць вважаються класикою американської літератури.

У 2022 році виповнюється 70 років з дня виходу у світ одного з найпопулярніших творів Ернеста Хемінгуея – повісті-притчі «Старий і море» (1952).

Повість «Старий і море», на перший погляд, може здатися дуже простою, однак, попри невеликий об’єм, дуже містка, її визначають як філософську притчу. Проста, невибаглива історія старого рибалки Сантьяго стає узагальненою історією складного шляху людини на землі, яка кожного дня веде нескінченну боротьбу за існування, поєднуючи її з намаганням жити у злагоді з навколишнім світом.

Сюжет повісті дуже простий: це історія про змагання старого і досвідченого рибака з великим марліном. Історія починається з того, що рибалка Сантьяго вже майже три місяці не впіймав жодної рибини і через це отримав прізвище «salao», що означає найбільшу форму невдахи. Він настільки невезучий, що його учню Маноліну батьки заборонили плавати з ним, а натомість рибалити з більш успішними рибалками. Однак хлопчик щодня навідується до халупи Сантьяго, готує йому їжу. Сантьяго каже Маноліну, що наступного дня він запливе далеко в Гольфстрим та що його чорна смуга закінчиться.

На 85 день без улову Сантьяго виводить свій малий вітрильник далеко в море, закидає наживку, і за якийсь час підсікає велику рибу, як він припускає – марліна. Два дні і дві ночі триває змагання з гігантським марліном, і за цей час його човен все далі й далі відходить у відкрите море. Риба не здається, тягнучи за собою його човна. Так само вперто не відступає і рибалка, хоч його руки поранені волосінню. Він настільки поглинений цим протистоянням, що мимоволі починає співчувати і своєму супернику–рибині, говорить до неї і шкодує її.

На третій день риба починає кружляти навколо човна, і виснажений Сантьяго напружує останні сили, щоб витягнути рибу на бік і заколоти марліна гарпуном. Сантьяго прив’язує марліна з боку човна і вирушає додому, сподіваючись на великі гроші, які він отримає, та уявляючи, скількох людей він нагодує.

Але кров із ран марліна приваблює акул. Вступивши з ними в сутичку, він вбиває своїм гарпуном велику акулу-мако, але при цьому губить гарпуна. Він робить нову зброю, прив’язавши свого ножа до кінця весла, таким чином він вбиває п’ятьох акул, змушуючи інших до втечі. Але битва нерівна, вночі акули з’їдають майже все тіло рибини, від якої лишається тільки голова й скелет. Сантьяго почувається морально знищеним і кричить акулам, що вони вбили його мрії. Діставшись берега до світанку наступного дня, Сантьяго насилу піднімається до своєї хатини, несучи важку щоглу на плечі, а голову та скелет риби залишає на березі. Увійшовши до хати, він падає на ліжко й засинає.

Наступного дня біля човна, до якого все ще прив’язаний скелет риби, один з рибалок вимірює його довжину, і каже що вона близько 5,5 м від носа до хвоста. Голову риби отримує Педріко, а інші рибалки кажуть Маноліну, щоб той передав старому, як їм шкода. Хлопчик журиться невдачею старого і плаче, дивлячись його поранені руки. Манолін приносить йому газети та чашку кави. Коли старий встає, вони домовляються вийти в море ще раз разом. Заснувши знову, Сантьяго бачить уві сні свою юність: левів на африканському узбережжі.

Літературознавці прагнули з’ясувати, хто став прототипом головного героя повісті – Сантьяго. Досить часто називали відомого кубинського рибалку і друга письменника Грегоріо Фуентеса, який дожив до 104 років. Грегоріо Фуентес був блакитнооким уродженцем Лансароте на Канарських островах. Почавши виходити в море в десятирічному віці на кораблях, які прямували в африканські порти, він у 22 роки остаточно перебрався на Кубу. Проживши 82 роки на Кубі, Фуентес у 2001 році пробував повернути собі іспанське громадянство. Критики відзначають, що героєві повісті Сантьяго також було близько 22 років, коли він іммігрував з Іспанії на Кубу, тому він був досить дорослим, щоб на Кубі його вважали іммігрантом і чужаком.

Одного разу, коли рибалка та письменник пливли на шхуні, вони зустріли старого й хлопчика, які боролися з великим марліном. Ця зустріч і стала поштовхом до створення повісті «Старий і море».

«Мені ніколи не доводилось вибирати героїв, скорше, герої вибирали мене. Як і багато моїх попередників, я захоплювався людьми сильними, які підкоряють собі обставини», – писав Е. Хемінгуей.

Однак більшість дослідників схильні думати, що цей образ увібрав у себе риси різних людей, з якими Хемінгуей спілкувався в рибальському присілку Кохімара, на Кубі.

Повість «Старий і море» була написана на Кубі 1952 року, а вже у 1953 році Ернест Хемінгуей отримав за неї Пулітцерівську премію. Цей твір вплинув також на присудження Хемінгуею Нобелівської премії з літератури в 1954 році («за майстерність у мистецтві оповіді, що її він нещодавно виявив у повісті «Старий і море», а також за вплив, який він справив на стиль сучасної прози»). Сам Хемінгуей не їздив на вручення Нобелівської премії до Стокгольму. За його дорученням промову зачитав посол США у Швеції Джон Кебот.

Пропонуємо читачам переглянути підготовлену відділом електронних ресурсів та довідково-бібліографічного обслуговування презентацію, присвячену 70-річному ювілею повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море». Знайти більше інформації про життя і творчість видатного американського письменника можна в електронному каталозі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.