Католик Дарина

Посіла 2 місце у номінації «краще виконання творів Миколи Сома».
Прізвище, ім’я, по батькові – Католик Дарина Олександрівна
Дата народження: 1 вересня 2009 р.
Вік:14 років

Номінація. «Краще виконання віршів та пісень на слова Миколи Сома»

Творча автобіографія

Одного разу я прочитала такий вислів : «Сильні ставлять собі мрію метою, а слабкі роблять мету мрією». І знаєте: я сильна. Сильна, бо ніколи не здаюся. Сильна, бо ніколи не зупиняюсь перед перешкодами. Сильна, бо швидко пристосовуюсь до нових життєвих ситуацій. Сильна, бо маю мету, до якої впевнено йду з сьомого класу. Я хочу стати хірургом і рятувати людські життя. Хочу стати не просто лікарем, а справжнім професіоналом своєї справи. Не просто хочу, а буду допомагати людям, буду лікувати і вносити свою крихту в розвиток медицини. А зараз я поглиблено вивчаю біологію й хімію, пишу наукову роботу з улюбленої біології. Старанно навчаюсь, щоб стати студенткою омріяного медичного вузу…А ще ( тільки не дивуйтесь) відвідую музичну школу по класу фортепіано та художню студію, займаюсь у гурткові народних танців. Щоб розвивати свій кругозір і збагачувати словниковий запас, читаю, дуже багато читаю. Навіть маю свою маленьку бібліотеку, яка налічує близько 400 книг. Декламую поезії й беру участь у різноманітних конкурсах: літературних, музичних, художніх. Вони для мене є стимулом для постійного розвитку, шляхом до успіху. А ще я захоплююсь нашим народом, сильним, незламним, зроду-віку нескореним. І чимало своїх творів присвячую саме Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Івану Франкові… Наші незламні українці, які не стали на коліна, які боролись і боряться за рідну землю є для мене прикладом успіху – успіху усупереч.

ЕСЕЙ

«Ти вся в мені — від сонечка до грому,
Від крику «ой!» до ніжного «люблю»,
До тебе я вертаюсь, як додому,
Коли забуду щось чи загублю»

Так схвильовано, зачаровано й ніжно звертається Микола Сом до української пісні. Не просто до скарбниці народної мудрості, а до своєї милозвучної музи, яка надихає на нові й нові римовані рядки. Поезії Миколи Даниловича лунають тисячами голосів, впевнено лягають на музику, розливаючись дзвінким переспівом. Зачаровують, хвилюють… Підносять українську пісню до небачених висот. Його твори стають настільки популярними, що часто вважаються народними. Це й не дивно… Бо поет, в серці якого б`ється така любов до рідної землі, кожним своїм словом увіковічнюється в історичній пам`яті народу. Живи, рідне слово, живи, українська пісне… «Живи в мені при сонці і свічі…Твій кожний заспів — заклик до свободи, А кожний приспів — серце солов’я…»