30.11.2022
Українського письменника Любка Дереша (Любомира Андрійовича Дереша) називають феноменом українського літературного світу. Сьогодні в щотижневій рубриці «Читаємо разом» радимо вам прочитати його книгу «Там, де вітер».
Дереш, Л. (Любко) Там, де вітер : роман / Любко Дереш. – Львів : [Видавництво Анетти Антоненко], [2021]. – 304 с.
Любко Дереш – сучасний український письменник, твори якого входили до довгого та короткого списків конкурсу «Книжка року BBC», їх відзначали українські часописи і вони справедливо здобули закордонне визнання: перекладені німецькою, польською, італійською, французькою та іншими європейськими мовами. Автор став володарем антинагороди «Золота булька-2012», яку вручає літературно-критичний портал «Літакцент» – таким чином відзначили роман «Голова Якова». Часто-густо його персонажі переживають період становлення себе, проявляють свій характер у різних ситуаціях, намагаються зрозуміти світ, шукають істину. Письменник уміє ставити запитання, на які не завжди можна знайти однозначні відповіді. У своїх романах пан Любомир плекає власну філософію й міфологію, за якими читачі впізнають почерк автора. Роман «Там, де вітер» – це драма. Історія про те, як можна втратити, потім знайти і втратити знову. Як можна відчути, що ти щось зрозумів, а потім зрозуміти, що ти нічого не відчуваєш. Макс Тарнавський – людина без особливої харизми, якому насправді дещо важко співпереживати. Він перебуває в думках довше, аніж саме тут і тепер. Думає про життя більше, ніж живе. Хоче виглядати таким, яким не є. Власне, усвідомлення цього і змушує його погодитись долучитись до туру рок-гурту, в якому виступають молоді хлопці. Ця авантюра – спроба знову відчути життя, переосмислити себе. Зустріч поколінь, пошуки себе, пошуки любові і сенсів у складний історичний момент. І все це на фоні Ґонзо-подорожі андеґраундною Україною, охопленою війною.
Сподіваємось, що ця незвична книжка зможе вас не тільки захопити, а й навернути на власні рефлексії. Відкривайте для себе цього молодого талановитого автора, твори якого чекають на вас у нашому відділі абонемента.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
17.11.2022
Іноді в осінню прохолодну погоду хочеться почитати якраз таку книжку, яка відповідає нашому настрою саме в цей не втішливий проміжок часу. І сьогодні у нас книга Агнети Плеєль «Зима в Стокгольмі».
Плеєль, А. (Агнета) Зима в Стокгольмі / Агнета Плеєль ; – [Чернівці] : Книги-XXI, [2019]. – 160 с.
Агнета Крістіна Плеєль Білавська – шведська письменниця, професорка Емерита у питаннях культури та історії літератури. Вона працювала під ім’ям Агнети Плейєль як письменниця із серією нагороджених романів, поетичних збірок та драматичних сцен, виступала як культурна дебатерка та очолювала Шведський ПЕН-клуб. З 1988 по 2015 роки вона була членкинею Товариства Де Ніо. У своїх книгах пані Плейєль часто представляла відомих людей в історії Стокгольма, зокрема Ларса Гьортсберга, Альберта та Ісака Бергів.
«Зима в Стокгольмі» – це невелика за обсягом повість, але викладена у формі щоденникових записів, коротких нотаток. Кожна з них розпочинається якимось виділеним словом чи фразою, із яких потім розвивається думка. Молода шведська літературознавиця переживає складний період у своєму житті. Стосунки із чоловіками в неї були непростими завжди. Вона намагається розібратися в собі та впоратись із власними гнітючими думками, які заважають їй навіть припустити можливість нових стосунків, прийняти іншого чоловіка, який би хотів увійти в її життя. Страх, що він виявиться нічим не кращим – робить своє… Оскільки всі ми родом з дитинства, то і героїня згадує свої власні взаємини з батьками – татом, який покинув сім’ю заради другої жінки; маму, яка так і не змогла прийняти цю ситуацію і впоратися з ураженою гордістю; сестру, яка чомусь все переживала зовсім інакше. «Зима в Стокгольмі» – глибока, доволі емоційна сповідь. Це пошуки себе, пошуки виходу зі стану накопиченої зневіри та посутенілого розпачу, одвічні філософські думки і суттєво концентровані відчуття.
Психологічна і тонка інтелектуальна проза, яка вже чекає на вас в відділі нашого абонемента.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
09.11.2022
«Музика – голос Бога. Їй не потрібні літери. Не дарма ж кажуть – «море звуків». А море можна слухати безкінечно», – Ірен Роздобудько, роман «Прилетіла ластівочка».
Роздобудько, І. В. Прилетіла ластівочка : роман / Ірен Роздобудько. – Київ : Нора-Друк, 2018. – 303 с.
Ірен Роздобудько – поетка, журналістка, сценаристка, одна з найуспішніших сучасних українських письменниць, неодноразова переможниця літературного конкурсу «Коронація слова». У своїй творчості ніколи не обмежується одним жанром, а сміливо експериментує зі стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру. У творчому доробку пані Ірен кілька десятків дуже різних книжок, серед яких легкі детективи, любовні, психологічні, сатиричні романи та навіть дитячі книжки. «Чим більше пишеш книг, тим менше виникає бажання про них говорити. Хочеться, щоб їх читали», – каже авторка. Роман «Прилетіла ластівочка» присвячений постаті одного з найзагадковіших українських композиторів – Миколі Леонтовичу. Це історико-біографічний твір із детективним обрамленням, де майстерно поєднуються різні епохи, знакові постаті, карколомні збіги, неймовірно передано атмосферу тогочасного Києва, де панував суцільний хаос, а влада змінювалася частіше, аніж пори року. Та декому з видатних українців вдалось емігрувати. Виїхав за кордон і друг Леонтовича – Олександр Кошиць. У виконанні капели Кошиця лунали літургії Леонтовича в Чехії, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Голландії, Великій Британії, Німеччині, Мексиці. Цей музичний колектив завоював не тільки Європу, а й відкрив всьому світові нову державу – Україну. Автор легендарного «Щедрика» жив і творив саме в ті часи, коли так багато цвіту української інтелігенції було безжально знищено. Поза сумнів, що ми в недалекому майбутньому дізнаємось правду про ці скриті злочини. В книзі звучить своя оригінальна версія смерті Леонтовича і звучить достатньо правдоподібно, створючи неабиякий спалах асоціацій, роздумів, емоцій.
Читаймо твори нашої улюбленої письменниці, у нас на абонементі їх вдосталь.
Фото взяті з мережі «Інтернет».