Михайло Врубель та Київ

Врубель Михайло Олександрович (1856—1910)
Влітку 1884 року молодий художник приїхав до Києва, де розпочався, як згодом напишуть дослідники, «київський» — найкращий, найяскравіший період його творчості. У Києві художник жив протягом п’яти років. Саме тут він пізнав кохання і творив на повну силу.Київ, Україну Врубель полюбив за Софію Київську, Кирилівську церкву, Дніпрові обшири, мальовничі смарагдові пагорби, за натхнення, яке подарував йому цей благодатний край. У Києві, обстежуючи та вивчаючи давні пам’ятки, Михайло Врубель всотував дух міста, дух Київської Русі. | прагнув наповнити ним свої твори. Він проникав у суть явищ, вивчав людську сутність — звідси глибина Врубелевих образів.

1884 року в куполі Софії Київської Михайло Врубель зобразив трьох архангелів, які разом із збереженим там мозаїчним оригіналом ХІ ст. символізували чотири сторони світу. А монументальні розписи стін Кирилівської церкви — своєрідний подарунок майстра місту.

Врубель так любив і так багато зробив для Києва й України, і водночас стільки ввібрав з цього краю і його культури, що сьогодні ми можемо впевнено говорити: цей митець вселенського рівня, справжній син нашої української землі! У Києві народився і задум відомої картини «Демон» за мотивами поеми М. Лермонтова.

Минув час, і режисер-символіст, містик Сурен Параджанов написав сценарій «Етюди про Врубеля», за яким український режисер Леонід Осика 1989 року створив фільм. Зйомки переважно відбувались у Кирилівській церкві.

Запрошуємо переглянути добірку книжок про цього неординарного митця з фонду відділу краєзнавчої літератури та бібліографії.

У цій книзі видатні пам’ятки київської архітектури, історичні місцевості та будинки представлено в контексті життя й творчості одного з найяскравіших майстрів Срібного віку Михайла Олександровича Врубеля (1856–1910). Розповідь про п’ятирічне перебування тоді ще нікому не відомого живописця в Києві доповнено інформацією про споруди, до реставрації та художнього оформлення яких він був причетний, про людей, з якими дружив, про роботи, створені в “київський період”
(1884–1889). Потім Врубель згадував про ці роки як про найщасливішу пору свого життя.
Ця книжка відкриває для читача новий, незвичайний аспект творчості Михайла Врубеля «київського» періоду – ангельську тематику. Йдеться про підготовку та створення кирилівських ікон і монументальних композицій, а також ескізів до розписів собору Святого Володимира. Подаються цікаві подробиці, пов’язані з перебуванням художника в Києві, інших містах України, колом його спілкування. Своєрідним історично-біографічним тлом оповіді про київські шедеври Врубеля є численні спогади сучасників, листи, світлини того часу. Яскравий акцент книжки – репродукції творів генія модерну.
 
У книзі вперше представлена повна історія Кирилівської обителі упродовж ХІІ -ХVІІІ ст. Пропонуються нові гіпотези щодо часу та обставин заснування храму, його посвяти Св. Кирилу Александрійському, архітектурних особливостей та системи фрескового розпису.
Показана роль меценатів монастиря в його розвитку. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-років ХІХ ст. А.Праховим та М.Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінописи та ікони. Здійснено реконструкцію Кирилівського некрополя в самому храмі, на монастирському подвір’ї та окремому Кирилівському цвинтарі.
 
 
Кирилівська церква – перлина культури стародавнього Києва. Визначна архітектурна і мистецька пам’ятка ХІІ ст. зберігає чимало таємниць, розкрити які, бодай частково, допомагає залюблений у нашу історію погляд фахівця, що запрошує подивитися на храм і пов’язані з ним події небайдужими очима.
 
 
Автори книги подають історію Кирилівської обителі впродовж XII—XVIII ст., спираючись на унікальні архівні матеріали, нововиявлені артефакти. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80­-х років XIX ст. А. Праховим та М. Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінопис та ікони.
 
 
Книжка відомої київської дослідниці присвячена належно не вивченому й не оціненому живопису видатних і малознаних українських митців ХІХ ст.. в Кирилівській церкві. Містить нові матеріали, документи, факти, цікаві гіпотези щодо творчості у цьому храмі І.Селезньова, Х.Платонова, С.Гайдука, М.Климанова, М.Кузнецова та інших митців, доробок яких досі залишався в тіні шедеврів М.Врубеля. Видання багато ілюстроване.
 
 
Книга розповідає про історію Володимирського собору. Декілька сторінок присвячені й внеску Михайла Врубеля у проєкт оздоблення і чому саме його ескізи не були офіційно затверджені та не втілилися у життя.
 
 
Альбом присвячений творчості геніального живописця. До складу ввійшло 30 кольорових і тонових репродукцій.
 
 
У книзі, виданій до 100-річчя Київської картинної галереї, розповідається про один з найстаріших художніх музеїв України, колекція якого нараховує понад 13 тисяч творів образотворчого та прикладного мистецтва. Містить розділ про роботи Михайла Врубеля, які присутні у цьому музеї, та їхні репродукції.
 
 
Підготовлена відомими київськими науковцями та музейними працівниками книжка знайомить читача зі знаменитими православними святинями Києва.
Цікаво й нетрадиційно розповідається про його славетні храми та монастирі, які сформували духовний простір древнього святого міста, про їхню багату історичну долю, неповторну красу й мистецьку довершеність. Є розділ про Кирилівський храм.