Сьогодні виповнюється 205 років від дня народження Куліша Пантелеймона Олександровича (1819-1897).
Він був дитиною заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого – Катерини. Відомо, що Пантелеймон зростав під впливом матері, яка була неписьменною, але дуже шанувала народні традиції, пісні, знала і переповідала сину давні українські казки, легенди, перекази. Своєю «духовною матір’ю» Пантелеймон вважав ще сусідку по хутору – Уляну Терентіївну Мужиловську, яка привчила його до читання книг і всіляко схвалювала потяг хлопця до навчання і знань. Початкову освіту він отримав у місцевого дяка Андрія і у школі при церкві св. Миколая. Згодом навчався у Новгород-Сіверському повітовому училищі та Новгород-Сіверській гімназії. У серпні 1845 року Пантелеймона Олександровича призначили старшим учителем історії Рівненської гімназії. У цей період життя у Києві П. Куліш познайомився з Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим та Василем Білозерським, які стали фундаторами Кирило-Мефодіївське братства. Важливою сторінкою в житті Пантелеймона Куліша стала його багаторічна дружба з Тарасом Шевченком, коли поет приєднався до гуртка інтелектуалів-українофілів. У 1856–1857 роках – опублікував роман «Чорна рада», готував і видав свою «Граматку» (1857) для недільних українських шкіл. У 1861 році Пантелеймон Куліш разом із Миколою Костомаровим, Тарасом Шевченком та Василем Білозерським створив товариство «Громада» й почав видавати журнал «Основа», який проіснував до 1863 року. Розчарований у політично-громадській діяльності, Куліш оселився на своєму хуторі, займався господарством. 2 (14) лютого 1897 року на 78-му році життя після короткочасної хвороби Пантелеймон Олександрович Куліш помер.
В читальній залі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки 7 серпня розгорнуто книжкову виставку «Пантелеймон Куліш – подвижник української ідеї». Шановні книголюби, чекаємо на вас!
