15 жовтня відбулася наша особлива пішохідна екскурсія «Прогулянка по Кудрявцю». Цей києвознавчий маршрут занурив в багатошарову історію Києва, де кожен будинок і сквер зберігають пам’ять про різні епохи та долі містян.

Захід був інклюзивним — розповідь професійної гідеси Ніни Ткаченко синхронно перекладала українською жестовою мовою (УЖМ) Неллі Ласкава, завдяки чому прогулянка стала доступною та комфортною для всіх учасників.

Чим дивував нас Кудрявець цього разу?

Ми «побачили» Київ з космосу, розгледіли дивовижний Лик Києва та охопили історію міста довжиною в понад тисячу років. Зосередилися на тому, як архітектура Кудрявця занурює у минуле та як у часі переплітаються людські долі й міські травми.
Провели літературні та культурні паралелі.
Згадали район Жовтнівку, будинки партійної номенклатури з «ялинками Сталіна», а також відгуки цих тем у сучасній літературі — зокрема в романі «Амадока» Софії Андрухович.
Перейшли до історії вулиці Бульварно-Кудрявської через призму культової книжки Дмитра Малакова.
Згадали видатні літературні та театральні постаті: Валер’яна Підмогильного та його «Місто», В. Домонтовича, Малий театр на Бульварно-Кудрявській та його очільника Дмитра Весельського.
Подивилася на Обсерваторну гірку до заснованої ще у 1830 році Обсерваторії (і згадали про Анатолія Михайловича Казанцева та його захопливі екскурсії).
Роздивлялися мальовничу садибу Орловського (колишній санаторій «Барвінок»), ліцей №38 ім. В. Молчанова (де навчалися відомі києвознавці Михайло Кальницький та Олена Чувікіна, а також викладав видатний математик Діамант) та розкішний особняк барона Штейнгеля.
Порівнювали епохи через висоту стель! Від царських розкішних 4,70 м, «сталінок» (3,50 м) та «хрущовок» до сучасних смартквартир.
Пройшлися Павлівським сквером, побачили віковічні дуби і дізналися, де протікає підземна річка Скоморох та чому сусідня вулиця має назву Річкова.
А ще осінь подарувала нам справжнє диво — гарну безвітряну погоду і квітучі каштани посеред середини жовтня!
Окремо торкнулися й непростих сторінок радянського минулого — зокрема 1965 року, коли перед початком масштабних святкувань «Дня победы» з міста примусово вивозили людей з інвалідністю та людей з карликовістю.