Малаков Дмитро Васильович (народився 13 жовтня 1937 року в Києві) — український краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України. Лауреат Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України (2012). Брат українського графіка Георгія Малакова.
Народився у родині службовців Василя Федоровича Малакова (1902-1988) та Євгенії Костянтинівни Малакової (у дівоцтві Паппадопуло) (1908-1994). Під час окупації міста перебував у дитячих будинках на Солом’янці, Керосинній та у Ворзелі. 1945 року пішов до школи №24.
1960 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (нині Київський національний університет будівництва і архітектури). У 1960—1964 роках працював у системі Київенерго, у 1964—1977 роках — на київському заводі «Арсенал», у 1977—1992 роках — у Київському науково-дослідному і проектному інституті містобудування, у 1992—2012 роках — в Музеї історії Києва. Публікації в періодиці від 1965 року, від 1970 — на теми краєзнавства та охорони пам’яток історії та культури; в наукових збірках — від 1993 року.
Автор путівників:
«По Брацлавщине» (1982),
«По Восточному Подолью» (1988),
«По історичних містах Київської Руси» (фото Є. Дерлеменка,1990),
«Два береги Збруча» (у співавторстві з Оленою Крушинською та Юрієм Козорізом, 2008),
«29 зупинок від Хмільника до Хмельницького» (2009),
«Прорізна. Ярославів Вал» (у співавторстві з В.Галайбою, В.Грузиним та М.Кадомською)
«13 київських зустрічей з Городецьким» (2011),
«Від Кудрявця до Лук’янівки» (2014),
«Між Бульваром і Кудрявцем» (2015),
«Лук’янівка. Татарка» (2017),
«Мала і Велика Житомирські» (2017),
«Від «міста Ярослава» до Либеді» (2017),
«Київ столітньої давнини» (2017),
навчального посібника «Нариси з історії Києва» (2002 — у співавторстві з М. Кальницьким та О. Юрковою);
альбомів:
«Георгій Малаков» (1984),
«Киев Михаила Булгакова» (1990, 1993 — у співавторстві з Анатолієм Кончаковським),
«Золотоверхий Київ» (підтекстівки – 1995),
«Печерськ» (під псевдо – 1996),
«Книжкові знаки Георгія Малакова» (1998),
«Київ. 1941-1943» (2000),
«Тут був Євбаз, а потім — площа Перемоги» (2004),
«Київ. 1939—1945» (2005),
«Немирів у малюнках Георгія Малакова» (2008),
«Минувшина Немирова» (2008),
«Городецький. Виклик будівничого» (текст — 2008);
«Київ. 1939—1945. Постскриптум» (2009),
«Ніби й не було війни…» (2009),
«У Києві 50-х» (2011),
«Мальовнича Україна» (2011),
«Георгій Малаков. Життя і творчість» (2016 – у співавторстві із Наталією Белічко),
«На Львівській площі Києва» (2016);
монографій:
«Архітектор Городецький. Архівні розвідки» (перше видання – 1999, друге видання, розширене і доповнене – 2013),
«Особняки Києва» (2004 — у співавторстві з Ольгою Друг);
«Прибуткові будинки Києва» (2009),
«Архітектор Григор’єв. Київський спадок» (2010),
«Архітектор Осьмак. Нездолана шляхетність» (2012),
«Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика» (2013),
«Архітектор Шехонін. Три епохи» (2017);
спогадів:
«Оті два роки… У Києві при німцях» (2002),
«Кияни. Війна. Німці» (2008, 2010),
«Повоєння. Спогади Киянина» (2013),
«Долі киян (1941-1943)» (2017).
Один із заходів з участю Дмитра Малакова відбувся у бібліотеці 26 квітня 2018 року.